Обґрунтування причин та умов, які змусили Цвейга описувати долі різних жінок. Становлення Цвейга як письменника, особистості, його перші творчі спроби. Порівняння образів трьох різних жінок з новел Цвейга. Вплив Фрейда на світогляд і творчість Цвейга.
Аннотация к работе
Цвейг невтомно досліджує пориви почуттів і описує у своїх творах на скільки беззахисне є насправді людське серце перед суворою буденністю, буржуазним суспільством і на які подвиги, а, часом і злочини штовхає людину пристрасть. Цвейг схилявся до малої епічної форми в своїй творчості - новели і повісті. 1.1 Якою людиною був Стефан Цвейг? Персонажі новелістики Цвейга не зайняті світом, людством, прогресом, але лише самими собою або тими людьми, з якими зводить життя, його дороги, події, пристрасті. А оповідач переконує місіс К., яка, як незабаром зясується, цього зовсім не потребує, «що лише страх перед власними бажаннями, перед демонічним началом у нас змушує заперечувати той очевидний факт, що в інші години свого життя жінка, перебуваючи у владі таємничих сил, втрачає свободу волі і розсудливість… і що… набагато більш чесно поводить себе жінка, яка вільно і пристрасно віддається своїм бажанням, замість того щоб з закритими очима обманювати чоловіка в його ж обіймах».В своїй курсовій я працювала з трьома найвідомішими новелами Цвейга: 24 години з життя жінки, Лист незнайомки і Страх. Описуючу окрему жінку Цвейг вмів дуже влучно описати її внутрішні почуття і переживання так наче й невидно, що твір написаний чоловіком. Використовуючи метод аналогії, порівняння і узагальнення я визначила внутрішню сутність кожної жінки одним словом. пристрасна жінка, що готова полишити 42 роки порядного життя і на 24 години цілковито зануритись у пристрасті, бо все своє життя вона жила за строгими нормами вищого суспільства, ховаючи свою пристрасну натуру якнайглибше, що не дозволяло їй відчувати себе повноцінною жінкою. Таємнича незнайомка з «Листа незнайомки» - все своє життя простояла під закритими дверима квартири коханої людини, прислухалася до звуку його кроків, ловила його погляд, намагалася вивчити його звички та уподобання, переживала і занурювалась в себе, закриваючись від усього світу, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїми почуттями, зі своїм ідеалом, прагнула пройти хоча б по краєчку долі коханого, але так і закінчила своє життя не будучи впізнаною, як і сотні інших жінок з життя белетриста Р.
Вывод
Стефан Цвейг - справжній майстер психологічної новели. В своїй курсовій я працювала з трьома найвідомішими новелами Цвейга: 24 години з життя жінки, Лист незнайомки і Страх. Вони не раз ставали обєктами наукових літературознавчих досліджень (Нечипорук Е.І., Сардико Г.І.). Але тема жіночої долі, образу жінки в новелах Цвейга ще мало досліджувалась. Описуючу окрему жінку Цвейг вмів дуже влучно описати її внутрішні почуття і переживання так наче й невидно, що твір написаний чоловіком. Використовуючи метод аналогії, порівняння і узагальнення я визначила внутрішню сутність кожної жінки одним словом. Так, на приклад, героїня «24 годин з життя однієї жінки» місіс К. - пристрасна жінка, особа з «Листа незнайомки» - по рабські віддана своєму коханню жінка, а заможна дамочка зі «Страху» - справжня боягузлива жінка. В них усіх є спільні риси - вони справжні жінки, що підвладні справжнім жіночим пристрастям, коханню, самопожертві, необдуманим вчинкам, страху, сумяттю почуттів, ревнощам, жалю, співчуттю, материнським інстинктам, ярості і розпачу. Але в них є і багато різного. Так, місіс К. - пристрасна жінка, що готова полишити 42 роки порядного життя і на 24 години цілковито зануритись у пристрасті, бо все своє життя вона жила за строгими нормами вищого суспільства, ховаючи свою пристрасну натуру якнайглибше, що не дозволяло їй відчувати себе повноцінною жінкою.
Таємнича незнайомка з «Листа незнайомки» - все своє життя простояла під закритими дверима квартири коханої людини, прислухалася до звуку його кроків, ловила його погляд, намагалася вивчити його звички та уподобання, переживала і занурювалась в себе, закриваючись від усього світу, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїми почуттями, зі своїм ідеалом, прагнула пройти хоча б по краєчку долі коханого, але так і закінчила своє життя не будучи впізнаною, як і сотні інших жінок з життя белетриста Р. На відміну від місіс К. вона не мала почуття гордості перед коханим і ніколи б не звинуватила його ні в чому. Незнайомка і фрау Ірена - взагалі різні жінки, одна настільки закохана, що і білого світу не бачить, друга ж не бачить кохання з-за власного егоїзму. Але вона навіть на смертному ложі не винила його, залишалася відданою своєму коханню.
Багата, розбещена положенням і чоловіком, випещена і поверхова, несерйозна, ще доволі молода жінка фрау Ірена з «Страху» заплуталася в брехні і нервова напруга, що її можуть викрити породжує справжній страх. Вона ніби й щаслива у шлюбі, кохана, на відміну від Незнайомки, не одинока, на відміну від місіс К. їй просто не вистачає авантюри, інтриги в житті от і розважається вона з коханцем, але коли доходить до справжньої загрози її положенню, почуттям до чоловіка, вона виявляє себе як справжня боягузка, бо ж одразу ладна пожертвувати молодим піаністом-коханцем заради збереження відносин з чоловіком і лише тоді розуміє наскільки сильно вона його любить.
Отже, Стефан Цвейг описує кожну жінку, майстерно змальовуючи характери, йому вдається проникнути як в глибини душі кожної героїні і з точністю математика описати почуття, що їх обурюють. Листування з любою до кінця життя дружиною Фредерікою, допомогло йому краще розібратися в почуттях жінки і написати такі шедеври світової літератури, як «24 з життя жінки», «Лист незнайомки» та «Страх».
Список литературы
1. Цвейг С. Мимолетный взгляд в зеркало моей жизни?. - Огонек, 1928, Я 31, с4; 10-11".
2. «Цвейг СТ. Против фашизма и войны1. Ответы на анкету журнала «Норд-ост»: «Европа и война»; - Иностр. лит, 1959, №6, с. 213-216;
3. Цвейг С. Страх царит над Европой - Правда, 1937, 7 ноября, в. 308, с. 5. 4. Цвейг. О германской антифашистской литературе! - Литературное обозрение, 1939, №9-10, с. 127". 5. Цвейг С. Последние письма». - Литературная газета, 1966, 24 ноября, №139, с. 4.
6. Переписка Горького и С. Цвейга. В кн.: Переписка
7. Гинзбург Л.Я. О психологической прозе. - Д.: ИХЛ, 1977». -443 с.
8. Днепров В.Д. О фрейдистской психологии и реалистическом романе - Иностранная литература, 1961, с. 185-204;
9. Горбунов A.M. и Давыдов М.И.С. Цвейг В кн.: Зарубежные писатели XX в.
10. Архипов Ю. Триумф и трагедия С. Цвейга. - В кн.: Цвейг С. Нетерпение сердца. Исторические миниатюры. - М.: Правда, 198I, с. 410-415.
11. Браудо Е. «Амок» С. Цвейга. - Печать и революция, 1926, 3. 12. Буняев B.C. С. Цвейг. - В кн.: Курс лекций по истории зарубежной литературы XX в. - М.: Высшая школа, 1965, с. 483-492. - Вестник иностр. лит., 1928, №7, с. 143-145.
13. Глан Я.С. Цвейг. - В кн.: Современные писатели Запада. - М.: 1928, с. 54.
14. Горбов Д. Памяти Цвейга. - Интернациональная литература, 1941, №11-12, с. 332-342.
15. Горький A.M. Предисловие. - В кн.: С. Цвейг. Собрание сочинений, т. 1. - Л.: Время, 1929. 16. Ежерец Л.А. Трагедия С. Цвейга. Кандидатская диссертация. М.: 1946.c. 5 17. Куллэ Р. Рецензия на книгу С. Цвейга «Смятение чувств». Печать и революция, 1926, с. 211. 18. Луначарский А.В. Предисловие. В кн.: С. Цвейг. Борьба с безумием. - Л.: Время, 1932. 19. Лукач Г. Новеллы С. Цвейга. - Литературное обозрение, 1937, №8, с. 22.
20. Львов С. Предисловие. В кн.: С. Цвейг. Двадцать четыре часа из жизни женщины. - М.: 1955, с. 3-6 21. Мотылева Т.Л. Достижения современного реализма. - М.: 1973, с. 357.29. Майфет Г. Горький и Стефан Цвейг. Радуга, 1967, Л 7, с. 164-168. 22. Муравьева Н. Предисловие. В кн.: С. Цвейг. Бальзак. - М.: 23. Нечепорук Е.И. «Шахматная новелла» С. Цвейга. Ученые записки, т. 220. Зарубежная литература, выпуск II, - М.: 1968, с. 61-69.
24. Нечепорук Е.И. Стефан Цвейг и русская литература. Ученые записки, т. 220. Зарубежная литература, вып.II. - М.: 1968, с. 70-82.
25. Нечепорук Е.И. О некоторых особенностях исповедей героев в новеллах С. Цвейга, В кн.: Вопросы русской и зарубежной литературы. Пермь, 1974, с. 94-104.