Жінки у становленні державного піклування і громадської благодійності на європейському півдні Російської імперії (перша половина XIX ст.) - Автореферат

Сьогодні інтереси громадянського суспільства вимагають звернення до вивчення становлення і еволюції державної соціальної політики та історії вільної суспільної творчості, що завжди складала найбільш привабливу сторону благодійності, інноваційної за своєю природою, яка випереджає соціальні стандарти, що панують в практиці держави. Гендерний підхід дозволяє показати, з одного боку, багатогранну роль жінок в соціальних процесах, з іншого - виявити суперечливий вплив цих процесів на реальні та символічні гендерні відносини, диференціацію в суспільстві, яка витікає із взаємоперетину соціальних і гендерних розмежувань. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми «Нова та новітня історія зарубіжних країн: суспільні та особистісні виміри» (державна реєстрація № 0106U006200), яка розробляється колективом кафедри нової та новітньої історії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Мета дисертаційної роботи полягає в реконструкції на основі масиву опублікованих та архівних джерел і переосмислення робіт попередників значення жіночого фактора в становленні державного піклування та громадської благодійності на теренах європейського півдня Російської імперії в першій половині XIX ст. -виявити ступінь участі жінок в органах державного піклування - Приказах громадської опіки та напівофіційних благодійних організаціях (Людинолюбне товариство, Відомство імператриці Марії, тюремні комітети);Впродовж XIX ст. автори зверталися також до вивчення процесу еволюції піклування та благодійності в регіональному аспекті, що знайшло відображення в опублікованих на сторінках регіональної преси і окремо роботах істориків і краєзнавців тієї пори: М. Шведов зробили перший крок на шляху вивчення внеску жінок регіону у справу розвитку добродійності. Проте треба відзначити, що в масиві досліджень з історії державного піклування та громадської благодійності останніх десятиліть залишається слабо вивченим процес заснування опікунських і благодійних організацій на місцях в першій половині ХІХ ст.; відсутні роботи, присвячені вивченню участі жінок у справі благодійності в цей період. Цінний комплекс джерел складає звітна діловодна документація товариств, яка фіксує результати їх діяльності і дозволяє простежити зміни у формах надання ними допомоги бідним. Проблема становлення державного піклування і благодійних організацій в окремих губерніях знайшла висвітлення в документах обласних і крайових архівів: Державного архіву в Автономній Республіці Крим, Державного архіву Ставропольського Краю, Державного архіву Миколаївської області, Державного архіву Херсонської області, знайдені в яких матеріали частково доповнюють і уточнюють дані центральних архівів.У висновках відбиті підсумки дослідження, в ході якого проаналізовано роль жінок в державному піклуванні та реконструйовано становлення і розповсюдження жіночих благодійних товариств у регіоні: 1. Поза увагою залишається розвиток опікунських і благодійних організацій першої половини ХІХ ст. на місцях; відсутні роботи, присвячені аналізу участі жінок у справі благодійності в цей період. Разом з тим, Російська держава та соціум визнавали за жінками не тільки право, але й духовний обовязок брати участь у благодійній діяльності в якості значущого субєкту, що привело до паралельного формування у регіоні обєкту і субєкту благодійної практики. Спочатку соціальна опіка розвивалася у формі державного піклування, на базі якого зявилися Прикази громадської опіки, однак в ці державні органи входили чоловіки (виключенням був Таврійський приказ), а жінки лише працювали в їх благодійних закладах. Вихід жінок на соціальну арену стимулювали напівофіційні благодійні організації - Людинолюбне товариство, Відомство імператриці Марії, а також тюремні комітети; участь в них жінкам не тільки не заборонялася, але й навіть заохочувалася.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках відбиті підсумки дослідження, в ході якого проаналізовано роль жінок в державному піклуванні та реконструйовано становлення і розповсюдження жіночих благодійних товариств у регіоні: 1. Огляд історіографічної та джерельної бази свідчить, що обрана тема не знайшла достатнього висвітлення у вітчизняній історіографії. Поза увагою залишається розвиток опікунських і благодійних організацій першої половини ХІХ ст. на місцях; відсутні роботи, присвячені аналізу участі жінок у справі благодійності в цей період. Однак потреба осмислення історії жіночого фактору в розвитку благодійності назріла давно. Масив залучених до аналізу джерел дозволяє розкрити особливості розвитку жіночого подвижництва.

2. У другій половині XVIII - першій половині XIX ст. бурхливо йшов процес заселення і освоєння щойно приєднаних до Російської імперії південних територій. При всіх успіхах соціально-економічного розвитку регіону, завдяки непродуманій урядовій політиці переселенський рух та освоєння нових земель мало і свій зворотний бік - утворення широкої верстви малозабезпечених прошарків населення, які гостро потребували соціального захисту. Серед них помітне місце належало жінкам, значна частина яких неминуче мала стати обєктом благодійної практики. Разом з тим, Російська держава та соціум визнавали за жінками не тільки право, але й духовний обовязок брати участь у благодійній діяльності в якості значущого субєкту, що привело до паралельного формування у регіоні обєкту і субєкту благодійної практики.

3. Спочатку соціальна опіка розвивалася у формі державного піклування, на базі якого зявилися Прикази громадської опіки, однак в ці державні органи входили чоловіки (виключенням був Таврійський приказ), а жінки лише працювали в їх благодійних закладах. 4. Вихід жінок на соціальну арену стимулювали напівофіційні благодійні організації - Людинолюбне товариство, Відомство імператриці Марії, а також тюремні комітети; участь в них жінкам не тільки не заборонялася, але й навіть заохочувалася.

5. Відомство імператриці Марії взяло у свої руки керівництво жіночими навчальними закладами, в тому числі і на півдні імперії (Одеса, Миколаїв, Керч, Севастополь, Новочеркаськ, Тіфліс); під контролем Відомства у більшості губернських міст регіону створювалися дитячі денні притулки як форма допомоги бідним сімям. В них працювали переважно жінки.

6. Обмеження допуску жінок до державних опікунських структур породило ефект жіночого благодійного руху, і з кінця 20-х рр. ХІХ ст. в Новоросійському краї та Кавказькому намісництві почали створюватися і успішно діяли жіночі благодійні товариства. На ниві благодійності проявили себе багато жінок південного регіону: Є. Воронцова, Р. Едлінг, К. Лазарєва, П. Ахльостишева, Є. Авінова, Д. Бабич, Н. Грибоєдова, Е. Джемардждзева та інші представниці різних національностей та віросповідань, кожна з яких зробила свій внесок у загальну справу соціальної підтримки нужденних.

7. Однак у сфері контролю за жіночим благодійним рухом домінували чоловіки, хоча саме жінки були головною рушійною силою громадської боротьби з бідністю та сирітством, що цілком відповідало історичній тенденції зведення гендерних відмінностей в деяку систему протилежностей, забезпечених визначеннями «чоловіче» й «жіноче». Організаційні здібності жінок та навички громадської роботи не були затребуваними за межами вузької сфери благодійності, яка залишалася єдиною нішею, де жінки мали можливість ефективно реалізувати свої соціальні амбіції. опікунський жіночий благодійний товариство

1. Накаєва С. А. Джерела вивчення діяльності іноземних товариств на півдні Російської імперії у другій третині XIX ст. / Накаєва С. А. // Наукові праці : Науково-методичний журнал. - Т. 45. - Вип. 32. Історичні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - С. 134-137.

2. Накаєва С. А. Місцеве самоврядування у розвитку благодійності на півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст. / Накаєва С. А.,Грєбцова І. С.// Південний архів : Збірник наукових праць. Історичні науки. - Вип. 20. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. - С. 61-64.

3. Накаєва С. А. Регіональна преса як джерело вивчення благодійності у Кавказькому регіоні (перша половина XIX ст.) / Накаєва С. А. // Записки історичного факультету. - Вип. 16. - Одеса : Астропринт, 2005. - С. 314-320.

4. Накаєва С. А. Р.С. Едлінг і становлення благодійності в Одесі у першій половині XIX ст. / Накаєва С. А. // Південний архів : Збірник наукових праць. Історичні науки. - Вип. 23. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. - С. 203-207.

5. Накаева С. А. Е.К. Воронцова как инициатор основания женских благотворительных обществ на Кавказе в середине XIX века / Накаева С. А. // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Ізмаїл, 2007. - Вип. 22. - С. 22-25.

6. Накаева С. А. Благотворительное движение на юге Российской империи в годы Крымской войны Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - № 2 (39). - Одеса, 2007. - С. 105-113.

7. Накаева С. А. Освещение в газете “Кавказ” становления благотворительности в кавказском регионе в середине XIX в. / Накаева С. А. // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - № 12 (49). - Одеса, 2007. - С. 158-165.

8. Накаєва С. А. Становлення закладів піклування в Одесі у першій половині XIX ст. / Накаєва С. А. // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динамика наукових досліджень ‘2004”. - Т. 7. Історія України. - Дніпропетровськ : Наука i освіта, 2004. - С. 53-55.

9. Накаєва С. А. “Одесский вестник” як джерело для вивчення діяльності жіночого благодійного товариства в Одесі (перша половина XIX ct.) / Накаєва С.А.// Матеріали Першої Міждународної науково-практичної конференції “Науковий потенціл світу” 2004”. - Т. 29. Історія України. - Дніпропетровськ : Наука i освіта, 2004. - С. 16-17.

10. Накаева С. А. Основание и деятельность благотворительного общества Св. Нины в Тифлисе (1846-1870 гг.) / Накаева С. А. // Вторая Международная периодическая научно-практическая конференция “Спецпроект: анализ научных исследований” : Сборник научных работ. - Т. 2. - Днепропетровск : Наука i освіта, 2005. - С. 19-22.

11. Накаева С.А. Деятельность женских благотворительных обществ Новороссийского края (первая половина XIX в.) / Накаева С. А. // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу ‘2006”. - Т. 14. - Дніпропетровськ : Наука i освіта, 2006. - С. 26-29.