Аналіз результатів досліджень проблеми викрадання худоби, визначення ролі та місця земств у боротьбі із цим злочином. Дослідження проблеми конокрадства в Херсонській губернії. Аналіз діяльності державних органів влади в боротьбі з конокрадством.
Аннотация к работе
На основі земських матеріалів у статті подаються доповнення до результатів досліджень проблеми викрадення худоби, визначається роль та місце земств у боротьбі з цим видом злочинності. Саме від цього виду злочину в минулому найбільше потерпало населення сільської місцевості, для якого коні та воли були одним із найголовніших засобів сільськогосподарського виробництва. Пріоритетними земські установи на той час визнали такі дії: 1) видавати на спеціальних гербових бланках свідоцтва на коней, з описом їхніх прикмет і прізвищем володаря; 2) встановити премію за рахунок казначейства, та виплачувати її за затримку злодія, який викрав худобу в розмірі 10 руб. за коня та 5 руб. за вола; 3) контролювати орендарів і власників постоялих дворів і шинків, які покривають злодіїв, накладати на них штрафи: за перший раз переховування злодія 10 руб., другий - 20, третій - 30, після чого закривати ці заклади, якщо господарю не будуть відшкодовані втрати; 4) торгівці кіньми, окрім кіннозаводчиків, повинні мати свідоцтва, що засвідчують їхню благонадійність, видані за місцем проживання, а за відсутності свідоцтва - накладати штраф 50 руб.; 5) заборонити відпускати на поруки конокрадів, що знаходяться під слідством; 6) мати по одному наглядачу на ярмарках і базарах для контролю за продажем худоби та здійснення перевірок із наявності всіх необхідних для цього документів. Віднайдено було лише 9% коней та 14,5% худоби на суму 10280 руб., таким чином лише в одному повіті збитки за рік становили 85730 руб. Повітовий справник, звітуючи перед земською управою про використання виділених грошей, відзначив, що віднайти необхідну кількість благонадійних людей на посаду сищика йому не вдалося, але були зібрані відомості про підозрюваних у крадіжках коней та запропоновано сільським громадам висиляти їх до Сибіру Однак спроба співпраці повітового земства з поліцейськими чиновниками була не зовсім вдалою, про що було сказано в звіті: «Якби експеримент Єлисаветградського земства вдався, то він здійснив би великий переворот, як відносно земства до поліцейської влади, так і в усьому економічному розвитку країни, яка б отримала те, чого їй зараз так не вистачає, гарної сільської поліції» [14, 409].
Список литературы
1. Брейтман Г.Н. Преступный мир. Очерки избыта профессиональных преступников. К., 1901.
2. Утевский Б.С. Что такое право? Теория позитивного права и теория нравственности. СПБ., 1909.
3. Записки земского начальника Александра Новикова. СПБ., 1899.
4. Тенишев В.В. Правосудие в русском крестьянском быту. СПБ., 1907.
5. Стопани А.М. Конокрадство как бытовое и социальное явление. Псков, 1901.
6. Борисов Н.И. Опыт изучения конокрадства в Херсонской губернии (По данным текущей статистики) // Сборник Херсонского Земства (далі - СХЗ). 1897. № 7.
7. Афанасьев-Чужбинский А.С. Очерки прошлого //Время. № 11-12. Т. VI.
8. Невский С.А. О борьбе с хищением лошадей (конокрадством) в Российской империи // Историческая и социально-образовательная мысль. 2012. № 2.
9. Маслійчук В.Л. Неповнолітні злочинці в Харківському намісництві 1780-1796рр. Х., 2011.
10. Об изменении законоположений о пресечении конокрадства // СХЗ. 1873. № 12.
11. Общий отчет Елисаветградской земской управы с 1 сентября 1871 по 1 сентября 1872 г. //СХЗ. 1873. № 11.
12. Записка г. Анисьина Об усилении средств для преследования пре ступлений вообще и конокрадства в частности // СХЗ. 1873. № 5.
13. Протоколы экстренного Елисаветградского уездного земского собрания, состоявшегося в декабре 1872 года // СХЗ. 1873. № 4.
14. Отчет Херсонской губернской земской управы о девятилетней деятельности земских учреждений Херсонской губернии 1865-1874. Херсон, 1875.
15. Систематический свод постановлений Херсонского уездного земского собрания за 1865-1891 гг. Херсон, 1894.
16. О мерах против конокрадства // СХЗ. 1901. № 11.