Історіографічний аналіз державної політики в процесі здійснення земельної реформи, що мала місце в 90-их pоках XX століття. Обґрунтування передумов погіршення екологічної ситуації в Україні. Оцінка громадського руху у вирішенні зазначених проблем.
Аннотация к работе
Безпека країни, життєдіяльність, добробут, здоровя людей залежать не тільки від характеру державного устрою, політики певного уряду, розвитку народного господарства, а й від екологічної ситуації, тобто від гармонійності та оптимальності взаємовідносин у багатоплановій системі “суспільство - природа”. На її стан впливає державна екологічна політика - складова частина соціально-економічної та науково-технічної політики суспільства і держави, що спрямована на охорону навколишнього середовища, раціональне використання та відновлення природних ресурсів, зберігання і розвиток довкілля для забезпечення нормальної життєдіяльності й екологічної безпеки сучасних і майбутніх поколінь. Екологічна функція аграрної політики своєрідно виявляється в процесі здійснення земельної реформи, основою якої є утвердження різних форм власності та господарювання на принципах ринкової економіки. У проявах стану екологічної ситуації та здійсненні державної екологічної політики в Україні виявилися певні етапи, зумовлені не тільки природно-кліматичними умовами, а й законодавчо-нормативними актами та характером організаційних заходів щодо їх здійснення. Предметом дисертаційного дослідження є діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських екологічних обєднань, що спрямована на здійснення екологічно-соціальної політики в умовах реалізації земельної реформи та заходів, що підвищують безпеку сільськогосподарського виробництва.По-перше, це справи фонду 1, опису 32, що містять інформаційні записки, довідки до ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР, Київського обкому Компартії України, які датуються початком 90-х років і присвячені питанням про стан атомних електростанцій України, про визначення Київської області зоною екологічного лиха з відповідним статусом, звернення до ЦК Компартії України районних комітетів партії, голів селищних та сільських рад, голів колгоспів, директорів радгоспів, секретарів парткомів окремих господарств АПК з різних областей України з питань екології, розвитку сільського господарства та соціальних пільг сільського населення. До джерельної бази відносяться законодавчі і нормативні акти органів державної влади, опубліковані у Відомостях Верховної Ради України, офіційних вісниках України, багатотомному виданні “Закони України”, часописах “Урядовий курєр”, “Голос України”, “Сільські вісті”, “Агробізнес”, науково-екологічних журналах “Зелений світ”, “Рідна природа”. Комплексне використання різноманітних джерел дозволило проаналізувати особливості та стан екологічної ситуації в Україні, заходи щодо її поліпшення, форми організаційної діяльності органів державної влади та громадських обєднань, що спрямовані на покращення екологічних умов розвитку сільськогосподарського виробництва. У підрозділі 2.1 - “Зміни в правовому режимі дотримання екологічних вимог при використанні земельних ресурсів” - аналізуються нормативно-правові документи, які регулювали втручання людини у навколишнє природне середовище України і, насамперед, стосувалися охорони земельних ресурсів, а також сприяли відтворенню відновлюваних природних ресурсів, широкому використанню новітніх технологій та ліквідації сукупної дії факторів, що негативно впливали на екологічну обстановку при використанні земельних ресурсів. Дослідник надав оцінку виконання Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.) і дійшов висновку, що в Україні завдяки цьому Закону частково було компенсовано негативну дію шкідливих забруднень, що важливо для відтворення і збереження довкілля.Підсумки дисертаційного дослідження: - структурована джерельна база та історіографія досліджуваної теми; доведено, що за винятком окремих праць загального порядку комплексного висвітлення в історичному вимірі екологічно-соціальних проблем села в Україні дослідники не проводили; на основі аналізу нормативно-правової бази земельної реформи, автором висунута власна періодизація державно-правової політики з екологічно-соціального аспекту проведення земельної реформи. на основі аналізу основних етапів вирішення екологічних питань при проведенні земельної реформи зясовано та доведено взаємозвязок екологічних і соціальних проблем; 2005 р., розпочалося зростання екологічно-соціального спрямування здійснення земельної реформи, проте суперечливість законодавства не дозволяла здійснювати цей процес у практичній площині реалізації положень Конституції щодо визначення людини у якості найвищої соціальної цінності; Свого часу ці землі було залучено до складу орних угідь, де під впливом процесів деградації (ерозії, засолення, підтоплення тощо) вони значною мірою втратили родючість і перетворилися на орно непридатні.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Підсумки дисертаційного дослідження: - структурована джерельна база та історіографія досліджуваної теми; доведено, що за винятком окремих праць загального порядку комплексного висвітлення в історичному вимірі екологічно-соціальних проблем села в Україні дослідники не проводили;
- на основі аналізу нормативно-правової бази земельної реформи, автором висунута власна періодизація державно-правової політики з екологічно-соціального аспекту проведення земельної реформи. Дисертант виділяє три етапи, які не співпадають з періодизацією земельної реформи;
- на основі аналізу основних етапів вирішення екологічних питань при проведенні земельної реформи зясовано та доведено взаємозвязок екологічних і соціальних проблем;
- протягом 90-х років XX ст. - 2005 р., розпочалося зростання екологічно-соціального спрямування здійснення земельної реформи, проте суперечливість законодавства не дозволяла здійснювати цей процес у практичній площині реалізації положень Конституції щодо визначення людини у якості найвищої соціальної цінності;
- за період з 1991 по 2005 рік ухвалено понад 900 законів України, прийнято 4000 нормативних актів, в яких прямо чи опосередковано розглядаються певні аспекти державної аграрної політики. Упродовж досліджуваного періоду земле-охоронні заходи практично не здійснювалися, а відповідно негативні наслідки не забарилися;
- найбільш відчутна недосконалість системи нормативно-правової бази, яка б реально регламентувала науково обґрунтоване, екологічно і економічно припустиме використання земель в умовах наявності мільйонів дрібних землевласників. Зокрема, це стосується складної і важливої проблеми використання деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які, згідно зі статтею 172 Земельного кодексу України, підлягають консервації. Свого часу ці землі було залучено до складу орних угідь, де під впливом процесів деградації (ерозії, засолення, підтоплення тощо) вони значною мірою втратили родючість і перетворилися на орно непридатні. За попередніми розрахунками, площа таких земель перевищує 5,1 мільйона гекратів, а прямі щорічні втрати становлять близько 340 мільйонів гривень, не враховуючи екологічних втрат;
- до цього часу відсутня комплексна державна програма реалізації земельної реформи, яка б дозволила забезпечити комплексність робіт із землеустрою. Втрата державою функцій планування й управління земельним фондом спричинила порушення сталого сільськогосподарського землекористування; історіографічний реформа громадський
- в сучасних умовах дуже важливо своєчасно оформляти агрохімічні паспорти. Між тим нечітко визначено, хто повинен забезпечувати цю процедуру. Якщо питання ведення державного земельного кадастру, проведення державного контролю за землекористуванням і моніторингом земель покладено на Держкомзем України, то питання родючості ґрунтів, яке було штучно і необґрунтовано виключено із земельної реформи, повинно зайняти своє місце в повноваженнях Міністерства аграрної політики;
- необхідно встановити у законодавчому порядку ступінь і критерії участі органів місцевого самоврядування та громадських організацій у вирішенні проблем екологічної безпеки, зокрема здійснення заходів щодо поліпшення екологічної ситуації у певних регіонах, населених пунктах, поліпшення добробуту і медичного обслуговування людей, що постраждали внаслідок негативних проявів екологічного характеру;
- громадському екологічному руху потрібно обєднувати зусилля громадян не тільки загального характеру, тобто вирішення загальних проблем співвідношення системи “природа - суспільство”, а й визначити ступінь їх участі у реалізації завдання “земля - людина”, тобто наблизити, в ході здійснення земельної реформи, соціальне до екологічного, як найважливішого чинника покращення людського буття.
Земельна реформа, що проводиться, здійснюється не тими темпами, які забезпечили б Україні місце світового виробника сільськогосподарською екологічно чистою продукцією, і сприяла б підвищенню життєдіяльності населення України, але й була б конкурентоспроможною та споживалася світовою спільнотою. Тому проблема потребує пильної уваги і перегляду концептуальних засад проведення у подальшому земельної реформи з урахуванням екологічно-соціального виміру, як одного з основних чинників реалізації принципу “природа - суспільство”.
Список литературы
Болотських М.В. Історичний аспект еколого-соціального змісту здійснення земельної реформи в Україні (90-ті pp. XX ст. - 2005 p.) // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 8. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. - С. 8-14.
Болотських М.В. Формування еколого-економічних засад землекористування в Україні в умовах переходу до ринкових відносин (1991-2005 pp.) // Історія української науки на межі тисячоліть: збірник наукових праць. Вип. 22. - К., 2005. - С. 23-30.
Болотських М.В. Управління природоохоронною діяльність в процесі здійснення земельної реформи в Україні (1990 - 2005 pp.) // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 9. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 33-39.
Болотських М.В. Соціальні аспекти реалізації земельної реформи в Україні в екологічному вимірі (90-і pp. XX ст. - 2005 p.) // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 10. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 17-23.
5. Болотських М.В. Джерела вивчення проблеми про еколого-соціальні аспекти реалізації земельної реформи в незалежній Україні // Матеріали науково-практичного семінару факультету історії і політології. 15-16 лютого 2003 p., м. Луганськ. - Луганськ, 2003. - С. 3-5.
6. Болотських М.В. Трансформація законодавчо-нормативної бази екологічно-соціального аспекту земельних відносин в Україні наприкінці XX століття // Другий міжрегіональний науково-практичний семінар молодих вчених. Матеріали. 27-28 серпня 2004 р., м. Луганськ. - Луганськ, 2004. - С. 13-15.