Дослідження сутності земельних відносин як адміністративно-правової категорії, що зумовлює необхідність вирішення у судовому порядку спорів щодо використання та розпорядження земельними ділянками органами публічної влади. Види земельних відносин.
Аннотация к работе
Попри те, що громадяни України є субєктами права власності на землю, а іноземці до зняття мораторію на продаж землі мають право користування землею на території України, публічне адміністрування у сфері використання та розпорядження землею як публічним майном здійснюють органи публічної влади або субєкти публічної адміністрації, і очевидно, що вони стають відповідачами в адміністративному суді у разі прийняття незаконного рішення, дії чи бездіяльності, повязаної із використанням землі як публічного майна. Водночас узагальнення судової практики діяльності адміністративних судів в Україні за 2016 р., що здійснюється Вищим адміністративним судом України, свідчить про наявність низки складностей, пов’язаних із розглядом такої категорії адміністративних справ, основною серед яких є норми матеріального права, котрі визначають правовий статус розпорядника землі та процесуальні норми, що регламентують особливості розгляду такої категорії справ, яка не відображена в нормах КАСУ [3; 4]. Таким чином, часткове вирішення проблем, які виникають під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів щодо використання та розпорядження землею як публічним майном, можливе шляхом з’ясування правової природи понять «земля» як публічне майно, «земельні публічно-правові відносини», розкриття їх змісту та характеристики земельних правовідносин як передумови публічно-правового спору, що вирішується в адміністративних судах. Європейська практика поділу права на публічне та приватне, її реалізація на теренах України стимулюють до розвитку міжгалузевого законодавства, до якого можна віднести і земельне законодавство, яке регулює як приватно-правові відносини з приводу реалізації права володіння, використання та розпорядження землею як обєктом права приватної, комунальної чи державної власності, так і публічно-правові відносини з приводу реалізації органами публічної влади повноважень щодо розпорядження землями комунальної та державної власності як обєктами публічного майна. Публічно-правові земельні відносини можна поділити на такі групи: 1) відносини між фізичними, юридичними особами приватного і публічного права та субєктами публічної адміністрації (субєктами владних повноважень); 2) відносини, що виникають між субєктами публічної адміністрації (субєктами владних повноважень); 3) відносини між приватними субєктами - фізичними та юридичними особами.