Процес становлення фільваркового господарства, що вимагало накопичення земельної власності і наявності робочої сили. Аналіз розвитку земельних правовідносин та особливостей їх регулювання у Галичині в складі Речі Посполитої. Обмеження прав селянства.
Аннотация к работе
Авторитетний дослідник аграрної історії Польщі Ян Рутковський відображав цей господарський спад вражаючими цифрами: станом на 1661-1665 рр. у королівських селах холмської, львівської і сяноцької земель обробляли лише від 13 до 20% усієї орної землі [1, с. Конкуренцію між різними "правами" осадництва дещо послаблювала практика, за якою селянин мав право переходити до нової осади тільки того ж самого права. Феодальна власність формувалася як розділена власність, суть якої полягала у тому, що король володів верховною власністю на землю, залишаючи селянинові тільки право на неї ("підвладна власність"). Шляхтич мав право перевести селянина з однієї ділянки землі на іншу, зовсім позбавити його права користування землею. Якщо окремі випадки продажу селян без землі і траплялися, то здебільшого в порядку дарування чи примусового переселення до іншого села (коли пан залишав це село), та й ці поодинокі випадки стосувалося лише селян, які не сиділи на землі [16, с.