Розробка заходів щодо збереження, відтворення та використання природних рослинних угруповань на основі Зеленої книги України. Шляхи забезпечення охорони рослинних угруповань. Правове регулювання збереження біологічного різноманіття на території країни.
Аннотация к работе
Вступ Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Основні положення ведення Зеленої книги України базуються на принципах: - централізованого управління; - координації дій; - пріоритетності наукової ініціативи; - обов’язкового інформування громадськості; - необхідності обліку, кадастру та моніторингу рідкісних рослинних угруповань; - зацікавленості та відповідальності землекористувачів; - відповідності міжнародним вимогам. Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення у цілому ряді прийнятих законодавчих та нормативних документів, зокрема: Програмі перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники) (22 вересня 1994 р.), Положенні про Зелену книгу України (19 лютого 1997 р.; 29 серпня 2002 р.), Національній доповіді України про збереження біологічного різноманіття (1997), Концепції збереження біологічного різноманіття України (12 травня 1997 р.), Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення (8 лютого 1999 р.), Про рослинний світ (9 квітня 1999 р.), Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (21 вересні 2000 р.). 1. Ідея створення Зеленої книги започаткована в Україні й відображена в монографії «Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества».