Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя. Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків. Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці.
Аннотация к работе
ВСТУП Сьогодні очевидною є залежність ефективності використання та самовикористання творчого потенціалу підростаючого покоління від його рівня здоровя, від способу життя. Як здоров’я населення віддзеркалює минулий і сьогоденний добробут країни, так можна сказати, що й перспектива суспільного розвитку знаходиться в прямій залежності від здоровя молоді. Аналіз даних Міністерства охорони здоров’я України дозволив виявити, що сьогодні у більше, ніж 50% школярів спостерігаються функціональні відхилення в діяльності різних систем організму; дані інституту педіатрії, акушерства і гінекології засвідчують, що лише 7-10% немовлят народжуються здоровими; а Міністерство освіти і науки України виявило різні порушення статури дітей шкільного віку приблизно у 60% дітей, відхилення від норми у серцево-судинній системі - у 30-40%, неврози - у 30%. Результати вибіркових досліджень того ж міністерства показали, що 36% учнів загальноосвітніх шкіл України мають низький рівень фізичного здоровя, 34% - нижче за середній, 23% - середній і лише 7% - вище за середній, а 1% - високий. Особливо ці процеси простежуються у підлітковому віці, оскільки, як свого часу наголошував В.А. Сухомлинський, підлітковий вік - це друге народження особистості, адже перший раз народжується жива істота, другий раз - громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, яка бачить не тільки оточуючий світ, але й саму себе [31, 286]. І в цьому процесі усвідомлення та дотримання принципів здорового способу життя є одним із чинників, які впливають на становлення особистості в соціумі. Формування здорового способу життя може проявлятися у сприйнятті ідеалу і норм здорового, багатогранного та щасливого життя кожного та усвідомлення незаперечності шкоди наркотичного, токсичного, алкогольного, нікотинового отруєння організму, психіки тощо. Урбанізація, автоматизація виробництва, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження - всі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров’ї молодих людей. Тому досить гостро постає нагальна необхідність прийняття конкретних, практичних рішень і дій, що змінили б ситуацію на краще і дали б можливість управляти здоров’ям підлітків та молоді. Постала потреба у розробці системи науково-обгрунтованих чинників, які випливають з основних форм життєдіяльності молоді, причому диференційованої системи стосовно різних вікових та соціальних груп молоді. Одним із таких орієнтирів є організація засад здорового способу життя соціальними педагогами на різних рівнях професійної діяльності. За даними Комплексної медичної програми Здоров`я на 2008-2010 роки можна сказати, що модель здоров’я людини обумовлюється на 50-60% умовами та способом життя, на 20% - спадковістю, на 20% - станом навколишнього середовища і на 10% - станом медичної науки та практики охорони здоров’я. Отже, здоров’я, з одного боку - ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а, з іншого - це одна з найважливіших характеристик, яка відображає якості життя, ресурс, що свідчить про можливість особистості впоратися з повсякденними труднощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психічного і соціального благополуччя. Питання здоровя та здорового способу життя, розвитку та становленню особистості дитини і підлітка розглядаються багатьма дослідниками: виховна робота в школі засобами фізичної культури (А.Д. Дубогай, С.О. Свириденко, Г.І. Власюк, А.Л. Турчак); психологічні, моральні особливості виховання особистості (Бех І.Д., Н.Ю.Максимова, С.К. Масгутова, І.В. Нікітіна, Р.Ф. Пасічняк, І.М. Романишин); формування ціннісних орієнтацій підлітків (С.В. Лапаєнко, О.Ф. Турянська); становлення соціальної активності підлітків (К.М. Власова, О.И. Карпухін, О.А. Кузьменко). Особливу увагу привертає наукове дослідження Сущенко Л.П., в якому здоровий спосіб життя розглядається з філософської точки погляду як об’єкт соціального пізнання”. Напрями формування здорового способу життя молодших школярів у позаурочний час визначила педагог-науковець С.О.Свириденко: прищеплення учням валеологічних знань, формування умінь і навичок здорового способу життя в процесі виховної діяльності, організація взаємодії вчителів, батьків і громадськості в оздоровчо-пропагандистській роботі [28]. За своєю суттю саме соціально-педагогічна складова соціальної технології є головною ланкою [33]. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність виявлення особливостей процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості підлітка Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження: - обґрунтувати і виявити особливості процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості; - обгрунтувати соціально-педагогічні механізми впливу на формування навичок здорового способу життя; - визначити оптимальні шляхи впровадження соціальних проектів щодо здо