Характеристика освітньої галузі Здоров’я і фізична культура у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти. Змістове та процесуальне забезпечення здоров’язберігаючої функції у чинних підручниках, рекомендації щодо їх удосконалення.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ Розділ І. Підручник для початкової школи як об’єкт дослідження 1.1 Здоров’язберігаюча функція початкової освіти як науковий пріоритет 1.2 Характеристика освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти Розділ ІІ. Дослідження здоров’язберігаючої спрямованості сучасних підручників для початкової школи 2.1 Змістове забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках 2.2 Процесуальне забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках 2.3 Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ У третьому тисячолітті особливо гостро постає проблема людини та її здоров’я. Гуманізація освіти вимагає якісно нового підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки. Державні національні програми «Діти України» та «Освіта» (Україна ХХІ століття) [1], «Національна доктрина розвитку освіти» одним із головних завдань закладів освіти визначають збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування в них умінь і навичок здорового способу життя. Його значущість посилюється з огляду на призначення цього виду навчальної літератури - як носія змісту освіти та засобу навчання. Дослідження теоретичних основ побудови шкільного підручника було започатковане Я.Коменським у 2-й половині ХVII століття. Сучасні дослідники трактують підручник як «вид навчальної літератури, який репрезентує знання і види діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей учнів і будується на засадах домінуючої концепції навчання» [41, 16]. Так, наприклад, теоретичні основи побудови шкільного підручника відображені у дослідженнях В.Безпалька [7], В.Бейлінсона [6]; особливості побудови підручника для початкової школи аналізували Н.Бібік, Л.Занков [30], Я.Кодлюк [41], О.Савченко [72-73] та ін; окремі підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги окреслені у працях Н.Буринської [11] та французьких учених Ф.Жерара, К.Роеж’єра. З іншого боку, проблемами здоров’язберігаючої компетентності займалися відомі вітчизняні дослідники О.Ващенко [14], І.Мельник [53], С.Свириденко [13]. Таким чином, відсутність спеціальних досліджень, присвячених здоров’язберігаючій функції підручника для школи першого ступеня, з одного боку, та потреба посилити здоров’язберігаючий вплив чинних підручників на особистість молодшого школяра в умовах особистісно орієнтованого навчання - з іншого, зумовили вибір теми магістерської роботи: «Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи». Відповідно до мети ми поставили такі завдання: - проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі; - визначити основні підходи до методики аналізу здоров’язберігаючого компонента сучасних підручників для початкової школи; - здійснити аналіз чинних навчальних книг у контексті реалізації в них здоров’язберігаючої функції; - запропонувати шляхи вдосконалення здоров’язберігаючої спрямова-ності сучасних підручників для початкової школи. Практичне значення дослідження: запропоновані рекомендації можуть бути використані авторами підручників у розробці особистісно зорієнтованих навчальних книг, а також учителями початкових класів з метою посилення здоров’язберігаючої спрямованості уроків засобами навчального матеріалу підручника. Здоров’я - найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім’ї і виховання дітей. Проблема збереження, зміцнення і відтворення здоров’я особистості розглядається з різних наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г.Апанасенко, Г.Борисов, М.Віленський, О.Газман, М.Гончаренко, Г.Зайцев, Д.Ізуткін, В.Казначеєв, Ю.Лисицин, С.Попов, В.Петленко, А. Степанов, Т. Сущенко, Г.Царегородцев, А.Щедріна та ін.). Значний внесок у розробку та впровадження в практику діяльності освітнього закладу системи оздоровчого виховання дітей і молоді здійснили видатні українські педагоги А.Макаренко та В.Сухомлинський. Основним завданням сучасної школи стає виховання компетентної особистості, яка не тільки володіє знаннями, а й уміє застосовувати їх у житті, діяти адекватно у відповідних ситуаціях, адаптуватися до складних соціальних умов, долати життєві труднощі, підтримувати своє здоров’я на належному рівні, надавати опір негативним впливам [5, 50]. У зв’язку з цим нагальною потребою є навчання кожного з дитинства таких способів і форм життєдіяльності, які б забезпечили здоров’я людини сьогодні і в майбутньому, її творчу активність і довголіття. За роки навчання в школі учні мають здобути глибокі, різнобічні знання про здоров’я людини з різних галузей науки, які слугують підґрунтям для формування умінь і навичок, що допомагають л