Спостереження як метод збирання інформації та його види. Листи читачів як джерела інформації та робота з ними. Стратегічні жанри журналістики. Зв"язок журналістики й художньої літератури. Вивчення документів і джерел - важливий етап роботи журналіста.
Аннотация к работе
Що журналіст, досягнувши статусу нарисовця, оглядача чи фейлетоніста звільняється від важкої професії збирання інформації і переходить тільки до її узагальнення, отримуючи її в готовому вигляді з інших джерел. Сутність їх полягає в тому, що журналіст (а часто до такого вдаються й письменники) стає на певний час членом якого-небудь колективу, організації, закладу, установи, щоб досконало, впритул, з близької відстані вивчити їх діяльність, настрої людей, умови праці, механізми здійснення фінансових чи бартерних операцій. Як вказує журналіст і науковець Людмила Васильева, яка присвятила цьому методові немало цікавих сторонок своєї книги "Робимо новини!", першовідкривачем методу маски в російській журналістиці був легендарний Володимир Гіляровський. Це головний метод збирання інформації в журналістиці, сутність якого полягає в здобутті новин і повідомлень шляхом усного спілкування субєкта (журналіста) з обєктом ньюзмейкером (політичним діячем, науковцем, митцем чи просто цікавим співрозмовником). Зустрівшись з обєктом на його робочому місці, він може не тільки поставити запитання, що намічені для інтервю, але й підключити інші методи збирання інформації: спостереження й вивчення документів і джерел, а в майбутньому матеріалі описати обстановку робочого місця, атмосферу установи, навести якісь красномовні деталі, що характеризують співрозмовника, крім того, під час бесіди журналіст може зажадати від обєкта документально засвідчити ті чи інші факти, про які пролунала усна інформація.