Аналіз розвитку мовлення учнів на уроках української мови у початкових класах і збагачення словникового запасу школярів синонімами для увиразнення їх мови. Система вправ із синонімами для вироблення вміння використовувати його в мовленнєвій діяльності.
Аннотация к работе
Таким чином, не реалізовані можливості збагачення словника молодших школярів синонімами та застосування їх в усному і писемному мовленні, а також актуальність цієї проблеми на сучасному етапі вдосконалення змісту і методики навчання української мови в початкових класах зумовили вибір теми нашого дослідження: "Збагачення словникового запасу молодших школярів синонімами як засіб увиразнення мовлення". Вихідною для дослідження стала гіпотеза: ефективність процесу збагачення словникового запасу молодших школярів синонімами, якість мовленнєвого розвитку учнів підвищаться, якщо методична система передбачатиме: 1) засвоєння синонімічних рядів, усвідомлення значеннєвих відтінків близьких за значенням слів; 2) осмислення функціональної ролі синонімів у мовленні; 3) поетапне формування лексичних і мовленнєвих умінь на основі відповідної системи вправ; 4) раціональне використання активних форм організації навчальної діяльності учнів, ефективних методів та прийомів роботи. Вивчення рівня сформованості вміння використовувати синоніми у мовленні показало, що найточніші синоніми до конкретного тексту із ряду запропонованих зуміли правильно вибрати лише 25,3% учнів; тільки 25,1% школярів використали синоніми для уникнення зайвих повторів у тексті; у переказах тексту, що містив три синонімічних ряди, синоніми вжили лише 63% учнів. Аналіз поданих у таблиці результатів показав, що в третьокласників, які працювали за експериментальною методикою, порівняно краще сформовано вміння: 1) знаходити синоніми серед групи слів та в тексті (в експериментальних класах не зуміли знайти синоніми в тексті лише 4,3% школярів, у контрольних класах цей показник становив більше половини (55,3%) учнів); 2) самостійно добирати синоніми до даного слова (по 3 і більше синонімів до кожного із шести запропонованих слів дібрали в експериментальних класах 61,2% учнів, у контрольних це зробили лише 13,2% школярів); 3) не лише усвідомлювати, а й пояснювати відтінки у значеннях синонімів (пояснити відмінність у значенні слів запропонованого синонімічного ряду спромоглися 94,4% школярів експериментальних класів і 25,2% учнів контрольних класів); 4) знаходити в тексті неточно вжиті слова і замінювати їх влучнішими синонімами (в експериментальних класах не знайшлося жодного учня, який би не помітив у тексті невдало вжитих слів (у контрольних класах їх виявилося 26,8%), не було робіт і з невдало дібраними синонімами (в контрольних класах вони становили 20,9%)). Учні експериментальних класів показали значно кращі знання і вміння під час: 1) пояснення семантичних відтінків синонімів (74,4% школярів експериментальних класів правильно пояснили відмінність у значенні запропонованих синонімів, у контрольних класах такі результати показали лише 12,6% учнів, а 28% школярів цих класів взагалі не приступили до виконання даного завдання (в експериментальних класах таких учнів не було)); 2) редагування текстів шляхом заміни невиправданих повторів синонімами (в експериментальних класах пять синонімів до слова, що повторювалося в тексті дібрали 74% учнів, у контрольних класах не знайшлося жодної роботи з такою кількістю синонімів (52,4% учнів цих класів обмежилися 1-2 синонімами)); 3) добору найточніших синонімів до конкретного тексту (вдало дібрали всі синоніми до конкретного тексту 95,7% учнів експериментальних класів і 23,7% школярів контрольних класів); 4) заміни синонімів відповідно до їх стилістичних особливостей (під час заміни побутових слів їх літературними синонімами учні дослідних класів показали значно багатший синонімічний словник, у їхніх роботах зустрічається розмаїття синонімів до побутових слів (наприклад: розбазікали - розказали, розповіли, повідомили, повідали), тоді як у контрольних класах учні використали для заміни переважно один нейтральний синонім (розказали)).