Сутність та форми зайнятості населення. Поняття безробіття, його види та причини. Аналіз сучасного стану безробіття в Україні, проблеми ринку праці на сучасному етапі. Шляхи подолання безробіття, проблеми державного регулювання зайнятості в Україні.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Політична економія» на тему: Зайнятість та безробіття в Україні ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Аналіз сучасного стану безробіття в Україні 2.1 Проблеми ринку праці в Україні на сучасному етапі 2.2 Аналіз сучасного стану зайнятості населення України Розділ 3. Основними джерелами є підручники: з економічних теорій, коментар до законодавства про працю,де наведене класифікація основних видів зайнятості і надане нормативне визначення безробіття, також періодична преса, і статистичні дані з довідкової літератури. Леха, Н. Науменко, А. Позняка, Н. Селюченко, В. Юрчишина Метою даної роботи є вивчення теоретичних і методологічних аспектів зайнятості та безробіття, висвітлення державного регулювання зайнятості в Україні. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ЗАЙНЯТОСТІ ТА БЕЗРОБІТТЯ 1.1 Сутність та форми зайнятості населення Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Згідно із законом України “ Про зайнятість населення ” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме: • працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном; • громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві; • вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних обєднаннях; • громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ; • особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах; • зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку; • працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не повязані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Так пояснювала суть зайнятості у своїй праці Завіновська Г. Т [4] Види зайнятості характеризують розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо. Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін. Таке визначення безробіття давала у своїй праці Завіновська Г. Т [4] Факторами формування безробіття можуть бути: • нестача сукупного ефективного попиту; • негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, повязані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією; • недостатня мобільність робочої сили; • структурні зрушення в економіці; • дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості; • демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили; В залежності від різноманітних причин і умов безробіття може приймати різні форми і види. Це результат розбіжності попиту і пропозиції на ринку праці в професійному, кваліфікаційному або територіальному розрізі: або структура робочих місць не відповідає структурі робочої сили, або у працівників немає навичок, які потрібні роботодавцю. На його зміну впливають різні фактори: структура робочої сили, темпи економічного зростання, ставки заробітної плати, розвиток системи соціального захисту та соціальних гарантій, рівень інфляції, вплив профспілок та інші. У своїй праці А.А Чухно виділяв ці фактори безробіття [5] Якщо масштаби безробіття перевищують його природний рівень, то це тягне за собою великі соціальні та економічні втрати для суспільства.