Історичний розвиток відносин Росії і Фінляндії. Дипломатичний етап радянсько-фінської боротьби. Хід Зимової війни 1939 року. Народна (Терійокська) влада Отто Куусінена та Фінська народна армія. Підписання Московського мирного договору 1940 року.
Аннотация к работе
Хід та основні події Зимової війни 2.1 Причини та привід до війни 2.2 Перші місяці війни та причини невдач СРСР 2.3 Народна (Терійокська) влада Отто Куусінена в Фінляндії та Фінська народна армія 2.4 Іноземна допомога фінам проти радянської інтервенції 2.5 Прорив лінії Маннергейма 2.6 Лютневий наступ Червоної армії 3. Завершення війни та підписання Московського мирного договору 1940 р Висновки Список використаних джерел і літератури війна фінляндія договір куусінен Вступ 30 листопада 1939 р. вранці, о 8 годині 30 хвилин, кількасоттисячна Червона армія перейшла радянсько-фінський кордон по всій його довжині. Війна, яка в радянській і пострадянській історіографії дістала назву Радянсько-фінської. Сьогодні вже загальновідомо, що згідно із секретними протоколами до підписаного 23 серпня 1939 р. Радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт Ріббентропа - Молотова) два тоталітарні режими поділили між собою сфери впливу у Східній Європі. Договір від 28 вересня 1939 р. про дружбу і кордон оформив фактичний союз між Гітлером і Сталіним, а також дозволив останньому обміняти належні СРСР відповідно до серпневих домовленостей Люблінське та частину Варшавського воєводств Польщі на Литву. Сучасна російська історіографія воліє розглядати Радянсько-фінську війну як окремий епізод, не пов’язаний безпосередньо з подіями Другої світової. Одночасно Радянський Союз в ультимативній формі запропонував Литві, Латвії, Естонії та Фінляндії укласти договори про дружбу та взаємну допомогу. Відразу ж після закінчення війни, 11 липня 1940 р., нарком оборони С.К. Тимошенко віддав розпорядження про підготовку серйозного військово-історичного видання, присвяченого Радянсько-фінській війні. Збереглася велика кількість мемуарних джерел з даної теми, зокрема, спогади маршала Маннергейма, генерал-майора Сиповича, редактора армійської газети Погарського, міністра іноземних справ Фінляндії Кекконена. Найбільше робіт з даного питання було написано в радянський час, найвідомішими з них є: Финляндия во второй мировой войне Баришнікова, Если бы Финляндия и СССР… Ващенка, История международных отношений и внешней политики СССР Трухановського. От прохладного мира к зимней войне 1.1 Історичний розвиток російсько-фінських відносин Під час Північної війни (1700-1721 рр.) Фінляндія перетворилася на арену бойових дій між Швецією і Росією за панування на Балтиці. Після перемоги в Північній війні Росія при Петрові I повернула за Ніштадтським мирним договором (1721 p.) південний захід Карелії з узбережжям Фінської затоки. На зустрічі в Тільзіті (1807 р.) Олександр I і Наполеон домовилися про те, що, якщо Швеція не приєднається до Континентальної блокади, Росія оголосить їй війну. Оскільки сільське господарство занепадало, близькість російської столиці - Санкт-Петербурга, дозволила почати фінам успішну торгівлю сільськогосподарськими продуктами. 1855 р. до влади приходить Олександр ІІ. В них говорилося, наприклад, про те, що фіно-угри, дійсно корінне населення Європи, що розселення фіно-угорських племен проходило не з Уралу на Захід, а навпаки. Радянська Росія в цей період ні ідеологічно, ні фізично не могла перешкодити встановленню незалежності Фінляндії, хоча спроби направити Фінляндію соціалістичним шляхом робилися: у Хельсінкі місцевим пролетаріатом на початку 1918 р. була проголошена і протягом декількох тижнів існувала, паралельно буржуазному уряду, Фінляндська Соціалістична Робітнича Республіка. Після цієї невдачі 15 травня уряд Фінляндії офіційно оголосив війну CPCP і сформував маріонетковий Олонецький уряд. Однак радянський уряд турбувала близькість кордону до Ленінграда (32 км). Цей варіант в Гельсінкі був не прийнятий.