Особливості визначення затримки розвитку в дошкільному віці. Характеристика сенсорно-перцептивних функцій дитини. Визначення особливостей моторики. Розгляд недоліку уваги та поганої роботи пам’яті. Аналіз особливості мислення та мовленнєвого розвитку.
Аннотация к работе
ЗПР - поняття, яке склалося в вітчизняній психології в 60-х рр.. на основі і в результаті розпочатого десятиріччям раніше вивчення дітей, які мають стійкі труднощі в навчанні в масовій школі, і таких, які, будучи діагностованими як розумово відсталі, після недовготривалого періоду навчання в спеціальній школі починали досить успішно просуватися вперед і знаходили великі потенційні можливості. Першою фундаментальною публікацією про таких дітей була монографія А.Штрауса і Л.Летинен «Психопатология и обучение ребенка с повреждением мозга», яка вийшла в США в 1947 р. та в якій описуються особливості таких дітей. Виявивши дітей, які мають труднощі в навчанні і вивчивши їх історії розвитку, а також неврологічний статус, Штраус і Летинен виявили у них наявність остаточних явищ слабо виражених органічних уражень мозку на ранніх етапах розвитку, які і є причинами їх труднощів. За даними Американської асоціації по вивченню ушкодження мозку, серед дітей з труднощами в навчанні до 50% складають діти, які отримали травму голови в період до 3-4 років. Діти з органічною і функціональною недостатністю мозку потребують особливих умов виховання і навчання, і саме вони складають основний контингент спеціальних дитячих садків (або груп), шкіл і класів для дітей із ЗПР.