Застосування заходів безпеки учасників кримінального судочинства: вітчизняна практика та світовий досвід - Автореферат

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а тому забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства є конституційною гарантією здійснення правосуддя і одним із важливих принципів кримінального процесу України. Зокрема, 23.12.93 прийнято Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон), норми якого почали діяти у 2001 році, з моменту доповнення КПК України положеннями цього Закону. Окремі аспекти забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, розглядали українські та зарубіжні вчені: А.Н. Аналіз норм чинного кримінально-процесуального законодавства України та проекту КПК України свідчить, що стан вітчизняного законодавства щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, далеко не ідеальний. Одним з аспектів дослідження є вивчення міжнародного досвіду, аналіз вітчизняної практики та удосконалення чинного законодавства України, що сприяло б ефективній діяльності уповноважених законом органів щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб.Розділ 1 «Становлення і розвиток інституту забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства» складається із чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню питань щодо створення інституту забезпечення безпеки у зарубіжних державах і в Україні. «Міжнародно-правові акти, що сприяли становленню інституту забезпечення безпеки, їхнє значення» на основі комплексного опрацювання наукових джерел та міжнародного законодавства обґрунтовано, що проблема забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства була і є у центрі уваги світової спільноти, урядових і неурядових організацій, про що, зокрема, зазначалося у міжнародно-правових документах ООН, Ради Європи тощо. Важливу роль у створенні інституту забезпечення безпеки осіб, які сприяють кримінальному судочинству, відіграла, насамперед, «Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини» (Рим, 1950), а також прийнята резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 29.11.85 № 40/34 «Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою». «Виникнення та розвиток інституту забезпечення безпеки» здійснено аналіз досвіду застосування заходів забезпечення безпеки в окремих зарубіжних державах, які відносяться до різних правових систем. Розділ 2 «Характеристика заходів забезпечення безпеки та осіб, які потребують захисту від протиправних посягань» складається із чотирьох підрозділів, у яких розглядаються основні поняття, сутність заходів забезпечення безпеки, конкретні їх види, приводи і підстави застосування та скасування, а також класифікація учасників кримінально-процесуальної діяльності.Потрібно прийняти єдиний Закон України про забезпечення безпеки субєктів кримінального судочинства на базі чинних законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» і «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», удосконаливши окремі їх норми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У висновках на основі проведеного комплексного й системного дослідження практики застосування заходів безпеки учасників кримінального судочинства, сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та правоохоронної практики, зокрема: Досвід зарубіжних держав необхідно застосовувати, адаптувавши його до реалій життя ВУКРАЇНІ, включаючи професійний відбір і добропорядність службових осіб, використання належних і достовірних джерел доказів.

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу повинно мати на меті розкриття злочину та встановлення обєктивної істини у справі.

Потрібно прийняти єдиний Закон України про забезпечення безпеки субєктів кримінального судочинства на базі чинних законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» і «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», удосконаливши окремі їх норми. Назву Закону викласти у такій редакції: «Про державне забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Ввести штрафні санкції за вчинений злочин, як додаткове покарання, а одержані кошти спрямувати на забезпечення заходів безпеки і відповідних програм.

5. Враховуючи досвід зарубіжних держав, стратегію забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства на сучасному етапі вважаємо доцільним: а) розробити та прийняти Державну програму забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

б) створити Департамент по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, який підпорядкувати Головному Управлінню по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;

в) удосконалити чинне кримінально-процесуальне законодавство та інші нормативно-правові акти, а саме: - перед початком слідчої дії розяснювати учасникам процесу положення кримінального закону про можливість настання кримінальної відповідальності за вчинення протиправних дій щодо учасників кримінального судочинства (погрози, шантаж та інше), а також права на забезпечення безпеки з врученням памятки;

- передбачити в законі винесення офіційного попередження особі, від якої надходять або можуть надходити погрози на адресу особи, яка підлягає захисту від протиправного посягання;

- під час допиту працівника уповноваженого правоохоронного органу, якому у ході службової діяльності стали відомі обставини вчинення злочину, не розкривати відомостей про особу, яка надала таку інформацію;

- з метою забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, під час судового розгляду справи передбачити допит у найбільш безпечних місцях, обладнавши для цього спеціальні зали судових засідань системою для зміни тембру голосу, аудіо- й відеотехнікою для фіксації і перегляду судового засідання;

- передбачити норму щодо застосування відеозапису показань на стадії досудового розслідування для їх подальшого відтворення у суді за відсутності особи, яка їх надала;

- стосовно підозрюваних та обвинувачених, які співпрацювали з органами досудового розслідування і перебувають під вартою, застосовувати альтернативні запобіжні заходи: звільнення з-під варти і застосування запобіжного заходу, не повязаного з позбавленням волі;

- вважати анкетні дані осіб, які беруть участь у судочинстві, конфіденційною інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом. Можливість доступу до такої інформації залишити за співробітниками уповноважених правоохоронних органів, які провадять дослідчу перевірку, дізнання, досудове слідство, прокурорами, які здійснюють нагляд за законністю розслідування і суддями, що розглядають справу по суті;

- чинний КПК, замість окремих статей доповнити розділом «Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства»;

- підставою для застосування заходів забезпечення безпеки вважати не тільки заборонені кримінальним законом діяння, але й інші дії, якщо їх здійснюють з метою примусити особу відмовитись від сприяння кримінальному судочинству, припинити таке сприяння або з метою помсти за вже здійснене сприяння.

До чинного законодавства України внести зміни та доповнення: до Конституції України - ст. 59 доповнити ч. 3 такого змісту: «Кожен має право на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози життю, здоровю чи майну»;

до Кримінально-процесуального кодексу України: - п. 8 ст. 32 викласти у такій редакції: «особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні кримінального процесу або сприяють встановленню істини під час розслідування злочинів»;

- ст. 6 доповнити ч. 4 такого змісту: «Закриття кримінальної справи стосовно особи за нереабілітуючими підставами є недопустимим, якщо вона в тій чи іншій мірі вчиняла вплив на інших учасників кримінального судочинства». У звязку з цим ч.ч. 4 і 5 ст. 6 вважати відповідно ч.ч. 5 і 6;

- п. 1 ч. 2 ст. 521 після слова «злочин» доповнити словосполученням такого змісту: «надала конфіденційну інформацію про злочин чи особу, яка його вчинила», а далі - за текстом;

- п. 6 ч. 2 ст. 521 після слова «понятий» доповнити словами «статист, секретар судового засідання»;

- у п. 7 ч. 2 ст. 521 словосполучення «близькі родичі» замінити на «родичі», після чого доповнити: «співмешканці, друзі», а після слова «статті» доповнити словами «інші особи, через яких здійснюється тиск на учасників кримінального процесу», далі - за текстом;

- ч. 4 ст. 521 після слів «заходи безпеки» доповнити словами: «спільно з органом, який прийняв рішення щодо застосування заходів безпеки», а далі - за текстом;

- ч. 1 ст. 524 після слів «що здійснюють заходи безпеки» доповнити словами: «розголошення особою, яка взята під охорону від протиправних посягань, відомостей про види, способи, засоби (науково-технічні, криміналістичні, оперативно-технічні, оперативно-розшукові), методи і тактичні прийоми реалізації цих заходів»;

- ч. 4 ст. 524 доповнити реченням такого змісту: «До письмового повідомлення додають копію відповідної постанови чи ухвали». Водночас, слід зауважити, що копія постанови чи ухвали може бути вручена зацікавленим особам під розписку посадовою особою, яка їх винесла, або місцевим судом;

- ч. 1 ст. 525 після слова «оскаржена» доповнити словами «особами, зазначеними в п.п. 1-7 ч. 2 ст. 521 цього Кодексу»;

- ч. 1 ст. 525 доповнити реченням такого змісту: «На час розгляду скарги і прийняття рішення суддею зацікавлена особа має право відмовитись від давання показань»;

- п. 4 ч. 1 ст. 206 після слів «кримінальної справи» доповнити словами «або про відмову в застосуванні заходів безпеки»;

- ч. 2 ст. 525 після слова «негайно» доповнити «не більше 1 доби після надходження скарги», після слова «справи» доповнити словами «з обовязковою участю особи, яка подала скаргу», після слова «вислуховує» доповнити словами «особу, яка подала скаргу», а далі - за текстом;

- ч. 2 ст. 525 доповнити реченням такого змісту: «Під час розгляду скарги ведуть протокол»;

- ст. 525 доповнити новою ч. 2 такого змісту: «Про місце, день і час розгляду скарги повідомляють прокурора, особу, яка подала скаргу та інших зацікавлених осіб, однак їхня неявка, без поважних причин, не перешкоджає розгляду скарги». У звязку з цим ч.ч. 2 і 3 вважати відповідно ч.ч. 3 і 4;

- ст. 53 доповнити реченням такого змісту: «Про розяснення права на забезпечення безпеки та процесуальний порядок обрання і скасування заходів безпеки, складають окремий протокол з додержанням правил статті 85 цього Кодексу»;

- виключити п. 1 ч.ч. 1 та 2 ст. 224 щодо додатку до обвинувального висновку списку осіб, які підлягають виклику в зал судового засідання. Цей список із зазначенням прізвищ (псевдонімів), адреси повинен бути складений в одному примірнику і доданий до обвинувального висновку, що направляється зі справою до суду;

до Кримінального кодексу України: - доповнити ст. 67 новою обтяжуючою обставиною «протиправний вплив на учасника кримінального судочинства»;

- передбачити додатковий вид покарання - обмеження місць роботи, проживання, пересування та зустрічі з особами, а також заборону винному відвідувати певну місцевість, визначену постановою суду у разі умовно-дострокового звільнення, умовного засудження, відстрочки виконання вироку тощо;

- ввести кримінальну відповідальність та покарання за переслідування учасника кримінального судочинства не тільки під час провадження у справі, а й під час чи після виконання вироку;

- передбачити обставину, що помякшує покарання осіб, які вчинили злочин, та матеріальне стимулювання у разі сприяння слідчим органам, що дає змогу притягти до кримінальної відповідальності осіб, дії яких мають більшу суспільну небезпеку та помякшити покарання особам, дії яких мають меншу ступінь суспільної небезпеки;

до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: - ст. 1 викласти у такій редакції: «Державне забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, запобіганні, припиненні, розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, - це здійснення уповноваженими цим законом правоохоронними органами правових, організаційно-технічних, оперативно-розшукових, психологічних, виховних та інших заходів, спрямованих на захист життя, здоровя, житла та іншого майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя».

- п. «а» ч. 1 ст. 2 після слова «злочин» доповнити словосполученням такого змісту: «надала конфіденційну інформацію про злочин чи особу, яка його вчинила», а далі - за текстом;

- п. «е» ч. 1 ст. 2 після слова «понятий» доповнити словами «статист, секретар судового засідання»;

- п. «є» ч. 1 ст. 2 після словосполучення «близькі родичі» доповнити «родичі, співмешканці, друзі», далі - за текстом, а після слова «статті» доповнити словами «інші особи, через яких здійснюється тиск на учасників кримінального процесу», далі - за текстом;

- ст. 5 доповнити п. «д» такого змісту: «брати участь у судовому розгляді скарги на дії і рішення органу, який забезпечує безпеку, органу дізнання, слідчого, прокурора, суду про відмову в застосуванні заходів безпеки, про неналежну їх організацію і застосування, або про їх скасування»;

- у ст. 14 слово «неповнолітніх» замінити на словосполучення «малолітніх, які не досягли 7 річного віку»;

- у п. «а» ст. 15 після слів «за ухвалою суду» доповнити словами «або постановою судді», а після слів «знаходиться кримінальна справа» доповнити словами «за правилами зберігання цілком таємних документів, які містять державну таємницю»;

- п. «б» ст. 15 після слів «того, кого впізнають», доповнити словами «з використанням в процесі провадження відповідних слідчих дій науково-технічних засобів, які застосовуються», а далі за текстом;

- п. «г» ст. 15 доповнити словами «з дотриманням заходів безпеки та конфіденційності»;

- п. «д» ст. 15 після слова «службами» доповнити словами «з вилученням, у разі необхідності, у зазначених органах інформаційно-довідкових відомостей (документів) і приєднанням їх до постанови (ухвали), передбаченої пунктом «а»;

- ст. 16 доповнити п.п. 4-6 такого змісту: «Кримінальна справа, в якій були застосовані заходи забезпечення безпеки особи, зберігається у суді, що розглядав справу, окремо від інших справ за правилами збереження цілком таємних документів. Це ж правило поширюється на випадки пересилання справи у передбачених законом випадках (апеляційне, касаційне провадження та ін.).

Така кримінальна справа може бути видана для вивчення (ознайомлення) особам, які мають допуск до відомостей, що становлять державну таємницю за формами 1, 2, на письмовий запит науково-дослідної, навчальної чи іншої установи не раніше 10 років з моменту закінчення провадження і прийняття остаточного рішення у ній лише з письмового дозволу голови суду.

Забороняється надавати для ознайомлення (вивчення) такі справи особам, які не мають відповідного допуску до роботи з конфіденційними (таємними) документами».

- у ст. 20 спочатку зазначити приводи, а потім підстави, тобто ч.ч. 1 і 2 поміняти місцями;

- ст. 21 доповнити п. «г» такого змісту: «розголошення особою, яка взята під охорону від протиправних посягань, відомостей про види, способи, засоби (науково-технічні, криміналістичні, оперативно-технічні, оперативно-розшукові), методи і тактичні прийоми реалізації цих заходів»;

- в абз. 2 п. 5 ст. 22 слова «зацікавленою особою» замінити на «особами, зазначеними в пунктах «а-є» статті 2 цього Закону», а після слова «безпеку» доповнити словами «чи до суду».

Слід передбачити у Законі й застосування заходів безпеки за наявності підстав під час проведення оперативно-розшукової діяльності відносно тих осіб, які беруть участь у проведенні оперативно-розшукових заходів, а в майбутньому можуть бути залучені до участі у кримінальному процесі.

На сучасному етапі постало питання щодо врегулювання й інших нормативно-правових актів, зокрема, які б визначали порядок міжвідомчої взаємодії та співпраці із правоохоронними органами зарубіжних держав.

1. Гриньків О. О. Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства: становлення і розвиток в окремих зарубіжних країнах / О. О. Гриньків // Право і суспільство. 2007. № 4. С. 89 - 92.

2. Гриньків О. О. Поняття «забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: сучасний стан та перспективи законодавчого закріплення / О. О. Гриньків // Вісник Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна. Серія: Право. Х., 2009. № 841. Вип. 1 (5). С. 211 - 213.

3. Гриньків О. О. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення / О. О. Гриньків // Судова апеляція. 2009. № 1. С. 59 - 64.

4. Гриньків О. О. Роль заходів забезпечення безпеки у встановленні істини у кримінальній справі / О. О. Гриньків // Право і суспільство. 2009. № 3. С. 123 - 126.

5. Гриньків О. О. Поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві / О. О. Гриньків // Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи: матеріали Х Всеукр. наук.-практ. конф., (квітень 2008 р.). Тернопіль, 2008. C. 519 - 523.

6. Гриньків О. О. Взаємодія слідчих та оперативних працівників при забезпеченні безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві / О. О. Гриньків, А. О. Ляш // Актуальні проблеми взаємодії оперативних та слідчих підрозділів у протидії організованій злочинній діяльності: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Одеса, 18 квітня 2008 р.). Одеса, 2008. C. 216 - 220.

7. Гриньків О. О. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у контексті окремих принципів кримінального процесу / О. О. Гриньків // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 30 - 31 травня 2008 р.) / [укл. Т. Д. Климчук.]. Луцьк, 2008. С. 446 - 450.

8. Гриньків О. О. Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу: окремі питання правового регулювання / О. О. Гриньків, А. О. Ляш // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ: зб. наук. ст. за матеріалами Х Міжнар. наук.-практ. конф., (Рівне, 3 - 5 жовтня 2007 р.). Рівне, 2008. Ч. ІІІ. C. 321 - 324.

9. Гриньків О. О. Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства у проекті КПК / О. О. Гриньків // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 29 - 30 травня 2009 р.) / [укл. Т. Д. Климчук.]. Луцьк, 2009. С. 520 - 523.

10. Гриньків О. О. Поняття та значення правоохоронних органів під час забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві / О. О.Гриньків // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 9 жовтня 2009 р.). Одеса, 2009. C. 373 - 376.

11. Гриньків О. О. Приводи і підстави для вжиття заходів забезпечення безпеки у кримінальному судочинстві / О. О. Гриньків // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конф., (Київ, 3 квітня 2009 р.). Київ, 2009. C. 555 - 558.