Застосування внутрішньовенного лазерного опромінення крові в комплексному лікуванні діабетичних ангіо- та ретинопатій (клінічна ефективність та патогенетичне обґрунтування) - Автореферат

Особливу увагу привертає ДРП у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД), тому що вона виникає раніше, ніж у хворих на інсулінонезалежний цукровий діабет (ІНЦД), перебіг її важчий і преважно у формі проліферативної ретинопатії з повною втратою зору (Кашинцева Л.Т., 1982; Кацнельсон Л.А., і співавт., 1995). Зміни метаболізму поліненасичених жирних кислот (ЖК) при ЦД призводять до активування процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що викликає порушення структури і функції ендотелію судин, посилення процесів тромбогенезу (Шестакова С.А., і співавт., 1996), зміни специфічної і неспецифічної резистентності організму через зміну в складі біологічних мембран на рівні клітин імунокомпетентних органів (Good R.A., Lorens E., 1988), та створення передумов для розвитку імунокомплексної патології (Єфімов А.С., 1985; Дедов І.І., 1996). Щодо ДРП, то дані літератури свідчать про окремі дослідження стану ліпідного обміну (Гогіна І.Ф., 1995; Кашинцева Л.Т., Міхейцева І.М., 1996), гемомікроциркуляції ока (Гогіна І.Ф. і співавт., 1995; Куров В.В., 1994) та імунологічного стану хворих з цією патологією очей (Дегтяренко Т.В., Кашинцева Л.Т., 1982; Гогіна І.Ф. і співавт., 1992; Герасименко В.Ф. і співавт., 1997). Проте, комплексне вивчення змін ліпопротеїнів, активності ПОЛ та порушення імунного статусу організму у хворих на ІЗЦД з діабетичними змінами очного дна, особливо доклінічними, в літературі висвітлено недостатньо. Це змушує шукати ефективніші засоби, які дозволили б корегувати метаболічні порушення, що сприяють розвиткові ДРП, з метою не тільки зупинити прогресування процесу, який вже виник, але й попередити розвиток патології сітківки через вплив на метаболічні пускові механізми його виникнення.Комплексне функціонально-діагностичне дослідження і лікування проведено у 161 хворого (322 ока) з діабетичними змінами на очному дні. Перша (група порівняння) становила 41 хворий (82 ока), що отримували загальноприйняте лікування: антиоксидантна та вітамінотерапія (вітаміни Е, С, А), корекція ліпідного обміну (ліпоєва кислота), дезагреганти, ангіопротектори (кавінтон, трентал, діцинон), трофічні препарати (актовегін, емоксипін, тканинна терапія). Для оцінки ефективності лікування, крім визначення основних зорових функцій та обєктивного статусу органа зору, включали також стан гемомікроциркуляторного русла ока на основі результатів дослідження мікросудин бульбарної конюнктиви, флюоресцентної ангіографії сітківки та ультраструктурних досліджень капілярів конюнктиви. Аналіз середньостатистичних даних показав, що в очах з ДАП гострота зору перед лікуванням у контрольній і в основній групі була практично однаковою 0,75±±0,03 і 0,71±±0,01 відповідно. В групі контролю із 82 очей нормальна гострота зору (1,0 і вище) перед лікуванням була в 4 (4,8%), після лікування - в 7 (8,5%) очах.Частота її серед хворих на цукровий діабет досягає майже 90%, а інвалідність через втрату зору внаслідок цієї патології ока досягає 10%. Неухильно зростаюча кількість хворих на цукровий діабет та частота розвитку у них діабетичних ретинопатій свідчать про те, що пошук та впровадження нових, ефективніших методів лікування діабетичної ангіо-та ретинопатії має медико-соціальне значення. Застосування внутрішньовенного лазерного опромінення крові у комплексному лікуванні хворих на ІЗЦД з доклінічними (ангіопатіями) та ранніми клінічними стадіями діабетичної ретинопатії, у порівнянні із загальноприйнятим, підвищує його ефективність за гостротою зору вцілому з 65,8% до 85,4%. Використання ВЛОК у комплексному лікуванні хворих з діабетичними ангіо-та ретинопатіями забезпечує триваліший його ефект: після курсу загальноприйнятого лікування необхідність його повторення виникає через 6 місяців, рік, два роки відповідно у 42,7%, 69,5% і 89,0% хворих, а після комплексного лікування із застосуванням ВЛОК - у 14,6%, 40,6% і 65,4% хворих у ті самі терміни.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Діабетична ретинопатія є одним із ранніх та важких проявів генералізованої діабетичної мікроангіопатії. Частота її серед хворих на цукровий діабет досягає майже 90%, а інвалідність через втрату зору внаслідок цієї патології ока досягає 10%. Неухильно зростаюча кількість хворих на цукровий діабет та частота розвитку у них діабетичних ретинопатій свідчать про те, що пошук та впровадження нових, ефективніших методів лікування діабетичної ангіо- та ретинопатії має медико-соціальне значення.

2. Застосування внутрішньовенного лазерного опромінення крові у комплексному лікуванні хворих на ІЗЦД з доклінічними (ангіопатіями) та ранніми клінічними стадіями діабетичної ретинопатії, у порівнянні із загальноприйнятим, підвищує його ефективність за гостротою зору вцілому з 65,8% до 85,4%.

3. Частота підвищення гостроти зору та відновлення її до норми при застосуванні ВЛОК у хворих на ІЗЦД залежить від важкості змін на очному дні. На доклінічній стадії ретинопатії (ангіопатії) покращення цієї функції становить 98,2%, відновлення до норми - 54,4%, а при клінічній початковій діабетичній ретинопатії - 85,7% і 6,1% відповідно.

4. На підставі клінічних спостережень встановлено, що застосування ВЛОК у комплексному лікуванні діабетичних змін на очному дні слід використовувати вже на стадії ангіопатії сітківки з метою профілактики розвиненої діабетичної ретинопатії.

5. Використання ВЛОК у комплексному лікуванні хворих з діабетичними ангіо- та ретинопатіями забезпечує триваліший його ефект: після курсу загальноприйнятого лікування необхідність його повторення виникає через 6 місяців, рік, два роки відповідно у 42,7%, 69,5% і 89,0% хворих, а після комплексного лікування із застосуванням ВЛОК - у 14,6%, 40,6% і 65,4% хворих у ті самі терміни.

За даними біомікроскопії мікросудин бульбарної конюнктиви, флюоресцентної ангіографії сітківки та ультраструктурних досліджень біоптатів конюнктиви встановлено позитивний вплив ВЛОК на гемомікроциркуляцію ока: зменшення загального конюнктивального індексу при ДАП на 22,3%, при ДРП - на 12,1% у порівнянні з аналогічними показниками при загальноприйнятому лікуванні; прискорення кровоплину в судинах сітківки; нормалізація ендотеліоцитів та їх органел, зменшення внутрішньоклітинного набряку та потовщеної базальної мембрани, зменшення гіперагрегації еритроцитів та тромбоцитів.

На підставі вивчення біохімічних та імунологічних порушень у хворих на ІЗЦД з діабетичною ангіопатією сітківки та ретинопатією доведено, що патогенетичними механізмами підвищення ефективності лікування їх під дією ВЛОК є: - покращення метаболізму жирних кислот (пониження вмісту насичених та підвищення ненасичених ЖК), гальмування процесів ПОЛ, що сприяє, як відомо, відновленню функцій клітинних мембран, зокрема еритроцитів, ендотеліоцитів, гальмуванню процесів тромбогенезу;

- корекція порушень клітинного і гуморального імунітету та усунення передумов для виникнення аутоімунної патології сітківки.

Застосування ВЛОК у комплексному лікуванні хворих з ДАП та ДРП підвищує клінічну ефективність традиційної фармакотерапії при цій патології ока на 19,6% завдяки його впливу на основні ланки патогенезу діабетичної мікроангіопатії і може бути запропонований для застосування в практичній офтальмології.

Гогіна І.Ф, Плешанов Є.В., Павловська Г.Я. Імунологічні порушення при діабетичній ретинопатії та їх корекція // Офтальмол. журн. - 1994. - № 3. - С.149-154.

Павловська Г.Я. Показники імунного стану хворих на цукровий діабет Іго типу з діабетичними ангіоретинопатіями // Львівський медичний часопис. - 1997. - Vol.3, №3-4. - С.44-46.

Павловська Г.Я. Вплив внутрішньовенного лазерного опроміненння крові на зорові функції та імунологічну реактивність хворих з діабетичною ангіо- та ретинопатією // Офтальмол. журн. - 1998. - №4. - С. 294-299.

Павловська Г.Я., Думброва Н.Є. Вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на ультраструктуру мікроциркуляторного русла бульбарної конюнктиви у хворих на цукровий діабет І типу з діабетичними ангіо- та ретинопатіями // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - №1.(5) - С. 106-111.

Павловська Г.Я. Кашинцева Л.Т. Ефективність застосування внутрішньовенного лазерного опромінення крові в комплексному лікуванні хворих з діабетичною ангіопатією сітківки та ретинопатією // Офтальмол. журн. - 2000. - № 2. - С.45-49.

Павловська Г.Я. Вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на зорові функції, жирнокислотний склад плазми крові та перекисне окислення ліпідів у хворих з діабетичною ангіо- та ретинопатією // Львівський медичний часопис.- 2000.- Vol. 6, № 2.- С.12-16.

Гогіна І.Ф., Павловська Г.Я., Абліцов Ю.В. Ендоваскулярне лазерне опромінення крові в лікуванні діабетичної ретинопатії // Тези доп. VIII міжнар. конф. офтальмологів Одеса-Генуя “Актуальні проблеми патології судинного тракту ока при його захворюваннях та пошкодженнях”. - Одеса, 1993. - С.48.

Павловська Г.Я., Терлецька О.І., Абліцов Ю.В. Вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на показники перекисного окислення ліпідів у хворих на цукровий діабет з діабетичними ангіо- і ретинопатіями // Тези доп. IV наук.-практ. конф.: “Застосування лазерів в медицині та біології”. - Київ, 1995. - С.30-31.

Павловська Г., Гаврилюк Г., Абліцов Ю., Андрійчук Н. Зміни клітинного імунітету у хворих на цукровий діабет І типу з діабетичними ангіоретинопатіями // Тез.докл.науч.-практ.конф.: “Диабет - проблема общечеловеческая”. - Днепропетровск, 1997. - С.70-72.

Павловська Г.Я., Сергієнко О.О., Абліцов Ю.В. Мартинек Н.А., Патер А. Я. Жирнокислотний склад плазми крові та перекисне окислення ліпідів у хворих на цукровий діабет І типу з діабетичною ретинопатією // Тези ІІ Українсько-Польської конф. з офтальмології - Київ, 1999. - С. 135.

Павловська Г.Я., Терлецька О.І., Абліцов Ю.В., Патер А.Я. Вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на деякі біохімічні її параметри у хворих на цукровий діабет з діабетичними ангіо- та ретинопатіями // Тези VIII конгресу СФУЛТ , Львів- Трускавець, 2000 - С.269.