Дослідження ефективності застосування полімерних фібринових композицій при лікуванні пухлин та кістозних утворень молочних залоз. Вплив різних концентрацій метотрексату на активність білкових компонентів фібринових композицій – фібриногену та тромбіну.
Аннотация к работе
Останнім часом зявилися поодинокі роботи щодо можливості профілактики місцевих рецидивів пухлини шляхом використання полімеру фібрину (ПФ) як матриці для нанесення протипухлинних засобів (Hirahava W., 1995; Tanaha T., 1996; Зінченко Д.О., 2002), однак при лікуванні РМЗ він до цього часу не застосовувався. Вказаний препарат не застосовувався при лікуванні хворих на пухлини та кістозні утворення молочних залоз. Дисертаційна робота виконана в рамках планових науково-дослідних робіт Інституту онкології АМН України “Розробити нові методи, які підвищують ефективність лікування місцево поширеного раку молочної залози з використанням внутрішньоартеріальної селективної поліхіміотерапії”, № держреєстрації - 0198U003456 та Інституту отоларингології ім. проф. Розробити методику інтраопераційного застосування комбінації ПФ з метотрексатом при лікуванні хворих на РМЗ та оцінити її вплив на загоєння рани, частоту виникнення післяопераційних ускладнень та місцевих рецидивів пухлини. Розробити методику використання ПФ при хірургічному лікуванні хворих з вузловим фіброаденоматозом молочних залоз і оцінити її ефективність.Пацієнтки були розподілені на основну (49 хворих) та контрольну (35) групи. Хворі з кістозними утвореннями молочних залоз були розподілені на основну (32 пацієнтки), яким після аспірації вмісту кісти в її порожнину під контролем УЗД вводили ПФ в обємі, який складав ј її вмісту, та контрольну (28 хворих) групи. Клінічне обстеження хворих на РМЗ після радикальної мастектомії включало: пальпаторне дослідження шкірних клаптів післяопераційної рани, наявність больового синдрому, набряку, гіперемії та запального інфільтрату післяопераційної рани, розвиток лімфостазу верхньої кінцівки, характер її рухів та загального стану пацієнтки, а хворих з вузловим фіброаденоматозом - пальпаторне дослідження молочної залози, наявність інфільтрату. Для визначення клітинного складу ранового ексудату у хворих на РМЗ його збирали протягом доби за допомогою вакуумного дренажу, центрифугували і визначали кількість нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів, лімфоцитів, фібробластів та фіброцитів на пофарбованих за методом Папенгейма препаратах. Ефективність використання ПФ при лікуванні хворих з вузловим фіброаденоматозом молочних залоз оцінювали за обємом ранового ексудату та терміном зняття швів, а у хворих з кістозними утвореннями молочних залоз - за наявності рецидиву кісти.В дисертації дано обґрунтування та розроблений спосіб застосування полімеру фібрину при лікуванні пухлин та кістозних утворень молочних залоз, показана його ефективність на основі клінічних, біохімічних, гістологічних та цитологічних досліджень. Застосування полімерної фібринової композиції з метотрексатом при хірургічному лікуванні хворих на РМЗ знижує частоту виникнення місцевих рецидивів на 8,6% порівняно з контролем. Використання ПФ за розробленою методикою при хірургічному лікуванні хворих на РМЗ дозволяє достовірно знизити тривалість лімфореї в 1,7 рази, частоту виникнення сероми - з 65,7% до 20,4% та прискорити загоєння рани порівняно з традиційним способом лікування. У хворих на РМЗ введення ПФ в аспіровану порожнину післяопераційної сероми дозволяє в 2,5 рази зменшити обєм рідини та скоротити тривалість її лікування у 2 рази порівняно з контролем. Доведено, що використання полімеру фібрину при хірургічному лікуванні хворих з вузловим фіброаденоматозом молочної залози дозволяє достовірно зменшити обєм ранового ексудату на 1-7 добу після операції та скоротити термін зняття швів з 9,7±0,5 до 6,7±0,5 діб (P<0,05).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації дано обґрунтування та розроблений спосіб застосування полімеру фібрину при лікуванні пухлин та кістозних утворень молочних залоз, показана його ефективність на основі клінічних, біохімічних, гістологічних та цитологічних досліджень.
На моделі ранового процесу в експерименті встановлено, що ПФ значно прискорює регенераційні процеси в рані. Біохімічними дослідженнями показано, що метотрексат при сумісному застосуванні з ПФ не змінює функціональну активність основних білкових компонентів останнього - фібриногену і тромбіну, що обґрунтовує доцільність застосування ПФ в комбінації з протипухлинними препаратами в клініці.
Застосування полімерної фібринової композиції з метотрексатом при хірургічному лікуванні хворих на РМЗ знижує частоту виникнення місцевих рецидивів на 8,6% порівняно з контролем.
Використання ПФ за розробленою методикою при хірургічному лікуванні хворих на РМЗ дозволяє достовірно знизити тривалість лімфореї в 1,7 рази, частоту виникнення сероми - з 65,7% до 20,4% та прискорити загоєння рани порівняно з традиційним способом лікування. Цитологічні дослідження ранового ексудату та відбитків післяопераційної рани показали, що під впливом ПФ значно зменшується кількість клітинних елементів - нейтрофільних і еозинофільних гранулоцитів та підвищується рівень фібробластів, що синтезують колаген.
У хворих на РМЗ введення ПФ в аспіровану порожнину післяопераційної сероми дозволяє в 2,5 рази зменшити обєм рідини та скоротити тривалість її лікування у 2 рази порівняно з контролем.
Доведено, що використання полімеру фібрину при хірургічному лікуванні хворих з вузловим фіброаденоматозом молочної залози дозволяє достовірно зменшити обєм ранового ексудату на 1-7 добу після операції та скоротити термін зняття швів з 9,7±0,5 до 6,7±0,5 діб (P<0,05).
Застосування ПФ при лікуванні непроліферативних кістозних утворень молочних залоз у 83% пацієнток призводить до повної облітерації порожнини кісти і знижує ймовірність її рецидивування в 3 рази.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У хворих на РМЗ при хірургічному втручанні з метою профілактики післяопераційних ускладнень, прискорення загоєння рани та виникнення місцевих рецидивів доцільно застосовувати полімерну фібринову композицію з метотрексатом. Компоненти останньої слід наносити послідовно з окремих розприскувачів перед накладанням швів на шкіру, рівномірно вкриваючи все операційне поле.
2. У хворих з вузловим фіброаденоматозом молочних залоз рекомендовано інтраопераційно застосовувати полімер фібрину. Компоненти ПФ слід наносити з двох окремих шприців за допомогою перехідника перед накладанням швів на шкіру.
3. При лікуванні кістозних утворень молочних залоз ПФ рекомендується вводити в порожнину кісти послідовно з двох окремих шприців за допомогою перехідника після цитологічної верифікації непроліферативного кістозного утворення.
Список литературы
Веремєєнко К.М., Покотиленко О.К., Кизим О.Й., Макашев В.Є., Досенко І.В. Біохімічна характеристика полімеру фібрину і гістологічні дослідження його адгезивних властивостей // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. - 1996. - №4. - С.10-15. (Дисертантом представлено результати експериментальних досліджень, проведених за безпосередньою участю автора).
Досенко І.В. Первый опыт применения фибринового клея при хирургическом лечении опухолей молочной железы // Клин. хирургия. - 1999. - №3. - С.41-42.
Досенко И.В., Головко Т.С., Рогацкая В.П., Черныш В.О., Смоланка И.И. Использование полимера фибрина при консервативном лечении пациенток с кистами молочных желез // Онкология. - 2004. - Т.6, №4. - С.283-286. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу, узагальнення одержаних результаті, написання статті).
Досенко І.В., Тарутінов В.І., Веремєєнко К.М., Кизим А.Й., Досенко В.Є. Спосіб хірургічного лікування раку молочної залози // Пат. № 30405 А, Україна, (UA), 7 МПК, А 61 В 17/00.- З. №98031456; Заявл. 24.03.1998; Опубл. 15.11.2000, Бюл. №11. (Розподіл інтелектуальної власності у винаході - Досенко І.В. - 70%. Запропонувала, розробила та підготувала патент).
Тарутінов В.І., Досенко І.В., Шпильова С.І. Принципи формування індивідуальних планів етапного лікування хворих на рак молочної залози з урахуванням основних патогенетичних форм захворювання // Метод. реком. - Київ, 1999. - 24 с. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу, підготовка до друку).
Топчий В.Б., Тарутинов В.И., Веремеенко К.Н., Досенко И.В., Скляр С.Ю. Способ лечения осложнений при реконструктивных операциях на молочной железе с помощью биологического клея // Реконструктивно-восстановительная хирургия молочной железы: Матер. Всероссийской конференции. - 24-25 сентября 1996 года. - М., 1996. - С.127-128. (У роботі представлені результати лікування ускладнень після реконструктивних операцій на молочних залозах).
Досенко И.В., Рогацкая В.П., Скляр С.Ю., Кострыба А.И. Показания к применению фибринового клея при хирургическом лечении рака молочной железы: Матер. ІІ съезда онкологов и радиологов СНГ. - К., 2000. - Ч.2.- С.129. (Автором запропоновано метод хірургічного лікування хворих на РМЗ з використанням полімеру фібрину, узагальнення одержаних результатів).
Досенко І.В. Застосування полімерних фібринових композицій при лікуванні хворих на рак молочної залози // Сучасні аспекти експериментальної та клінічної онкології: Матер. V конф. молодих онкологів України. - Київ, 2002. - С.8. (Дисертантом представлено результати лікування хворих на рак молочної залози за допомогою полімерних фібринових композицій з метотрексатом, узагальнення одержаних результатів).
Досенко И.В., Лигирда О.Ф., Рогацкая В.П., Головко Т.С. Применение фибринового клея “Биоадгезив” при лечении опухолей молочной железы // Матер. Х зїзду онкологів України, Крим, 2001. - С. 178. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу, аналіз результатів).
Смоланка И.И., Досенко И.В. Консервативное лечение кистозных образований молочных желез // Матер. ІІІ съезда онкологов СНГ. - Минск, 2004 - С.91. (Дисертантом представлено результати лікування кістозних утворень молочних залоз за допомогою полімеру фібрину).