Застосування ліпіну та бішофіту у сполученні з фізіотерапевтичними методами при хронічному обструктивному захворюванні легенів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 239
Особливості початкового стану хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів. Дослідження ефективності комбінованого застосування ліпіну у вигляді аерозолю у сполученні з гальванізацією грудної клітини та бішофіту у вигляді електрофорезу у хворих.


Аннотация к работе
Зростання поширеності ХОЗЛ в значній мірі обумовлено розповсюдженістю тютюнопаління, посиленням процесів забруднення навколишнього середовища і виробничої сфери в сполученні зі зміною демографічної ситуації у світі, що виражається постарінням населення, особливо в розвинених країнах (Y. Зважаючи на зазначене доцільним є обґрунтування етапної лікувально-реабіліатційної програми з використанням адекватних медикаментозних і немедикаментозних методів, що повинно призвести до зменшення хронічного запального процесу в бронхолегеневій системі, сповільнення погіршення показників зовнішнього дихання та поліпшення толерантності хворих до фізичного навантаження. Вивчити ефективність застосування ліпіну у вигляді аерозолю в сполученні з гальванізацією грудної клітини у хворих на ХОЗЛ у період загострення на стаціонарному етапі лікування. Вивчити ефективність застосування бішофіту у вигляді електрофорезу на грудну клітину у хворих на ХОЗЛ у період ремісії на амбулаторно-поліклінічному етапі лікування. Вивчити ефективність комбінованого застосування ліпіну у вигляді аерозолю у сполученні з гальванізацією грудної клітини та бішофіту у вигляді електрофорезу у хворих на ХОЗЛ на різних етапах лікування захворювання. хронічний обструктивний легеня ліпін бішофітВідповідно до мети та поставлених завдань вони були поділені на три групи: 1) контрольна - хворі отримували стандартну терапію відповідно до нозології та згідно до протоколів надання медичної допомоги МОЗ України на госпітальному та амбулаторно-поліклінічному етапах лікування; 2) лікувальна I - хворі отримували на госпітальному етапі по запропонованим схемам ліпін у вигляді аерозолю в сполученні з гальванізацією грудної клітини, а стандартну протокольну терапію і на госпітальному, і на амбулаторному етапах лікування; 3) лікувальна II - окрім протокольної терапії на обох етапах лікування, на амбулаторно-поліклінічному етапі застосовувався бішофіт у вигляді електрофорезу на грудну клітину; 4) лікувальна III - на додаток до стандартної протокольної терапії на обох етапах лікування, хворі отримували комбіноване застосування - ліпін у вигляді аерозолю в сполученні з гальванізацією грудної клітини на госпітальному етапі лікування та бішофіт у вигляді електрофорезу на грудну клітину на амбулаторному. Було встановлено, що стандартне лікування призводить до покращення клінічних та цитологічних проявів захворювання після стаціонарного етапу лікування: кількість сухих хрипів (СХК) на 0,31 бали (р<0.001); виразність слабкості (СЛАВ) на 0,41 бали (р<0.01); виразність задишки (ЗАДВ) на 0,66 бали (р<0.01); частота кашлю (КАШЧ) на 0,83 бали (р<0.001); виразність кашлю (КАШВ) на 0,48 бали (р<0.01); кількість мокротиння (МОКК) на 0,38 бали (р<0.001); характер мокротиння (МОКХ) на 0,38 бали (р<0.01); вязкість мокротиння (МОКВ) на 0,35 бали (р<0.001); лейкоцити в мокротинні (ЛЕЙМ) на 14,76 клітин у полі зору (р<0.01); епітелій бронхів у мокротинні (ЕПІМ) на 2,38 клітин (р<0.001) Встановлено, що на тлі терапії після стаціонарного етапу, у хворих відбулося суттєве поліпшення клінічних та цитологічних проявів лікування: СХК на 0,41 бали (р<0.001); СЛАВ на 0,60 бали (р<0.001); ЗАДВ на 1,19 бали (р<0.001); КАШЧ на 0,78 бали (р<0.001); КАШВ на 0,90 бали (р<0.001); МОКК на 1,07 бали (р<0.001); МОКХ на 0,87 бали (р<0.001); МОКВ на 1,10 бали (р<0.001); ЛЕЙМ на 19,75 клітин (р<0.001); ЕПІМ на 3,72 клітин (р<0.01). Так, відбулося покращення клінічних та цитологічних проявів: СХК на 0,39 бали (р<0.001); СЛАВ на 0,45 бали (р<0.001); ЗАДВ на 0,75 бали (р<0.001); КАШЧ на 0,88 бали (р<0.001); КАШВ на 0,58 бали (р<0.001); МОКК на 0,57 бали (р<0.001); МОКХ на 0,30 бали (р<0.001); МОКВ 0,67 бали (р<0.001); ЛЕЙМ на 15,03 клітин (р<0.001); ЕПІМ на 2,15 клітин (р<0.001), що вказує на зменшення виразності локального компоненту запалення. Так у хворих відбулося суттєве поліпшення клінічних та цитологічних проявів: СХК на 0,41 бали (р<0.001); СЛАВ на 0,62 бали (р<0.001); ЗАДВ на 1,21 бали (р<0.001); КАШЧ на 1,23 бали (р<0.001); КАШВ на 0,91 бали (р<0.001); МОКК на 1,09 бали (р<0.001); МОКХ на 0,91 бали (р<0.001); МОКВ на 1,12 бали (р<0.001); ЛЕЙМ на 21,53 клітин (р<0.001); ЕПІМ на 3,79 клітин (р<0.001) та вірогідне зменшення показників системної запальної реакції: ШОЕ на 2,17 мм/год (р<0.01); ЛЕЙК на 1,72*109/л (р<0.001), ПЯНК на 1,50% (р<0.001).Застосування ліпіна у вигляді аерозолю в сполученні з гальванізацією грудної клітини у хворих на ХОЗЛ у період загострення на стаціонарному етапі лікування, на додаток до стандартизованої медикаментозної терапії, призводить до безпосереднього зменшення рівня місцевої та системної запальної відповіді, зменшення рівня перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та конденсаті видихуваного повітря, поліпшення функціонального стану хворих (зростання обєму форсованого видиху за 1 секунду на 5,76%, сатурації на 6,0%). Застосування бішофіту у вигляді

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?