Умови та особливості лікування хворих на ускладнений рак стравоходу, шлунка з поширенням на стравохід та екстраезофагеальні пухлини із застосуванням внутрішньостравохідних стентів, що саморозширюються. Оцінка та медичне обґрунтування його ефективності.
Аннотация к работе
Щороку в світі реєструють майже 400 тис хворих на рак стравоходу, в Україні - біля 2 тис. Лікування хворих на рак стравоходу є актуальною і складною проблемою клінічної онкології. Дисфагія і стравохідні нориці спостерігають і при поширенні на стравохід пухлин суміжних органів або метастазів пухлин іншої локалізації: раку легені, молочної залози, злоякісних пухлин середостіння, підшлункової залози, нирок, передміхурової залози, раку сечового міхура, гепатоцелюлярного раку та інших (E. Проте, й досі, через невирішені питання, зокрема: техніки встановлення стентів, ускладнень стентування, показань та протипоказань до використання стентів, стентування при пухлинному ураженні стравоходу використовують вкрай обмежено. Вперше встановлено, що використання стравохідних стентів, що саморозширюються, є методом вибору у лікуванні таких ускладнень поширеного раку стравоходу та екстраезофагеальних пухлин, як дисфагія та стравохідна нориця. Використання стравохідних стентів за розробленими у ході виконання дисертаційної роботи методами та способами корекції технічних ускладнень стентування, а також за умови додержання розроблених показань і протипоказань до стентування дозволяє якісно поліпшити медичну допомогу хворим на поширений та ускладнений рак стравоходу, рак шлунка з поширенням на стравохід і екстрастравохідні пухлини.До контрольної групи увійшли 120 хворих на неоперабельний ускладнений рак стравоходу і рак шлунка з розповсюдженням на стравохід, яким проведене загальноприйняте лікування. В основну підгрупу ОП-1 увійшли 70 хворих на неоперабельний рак стравоходу і рак шлунка з поширенням на стравохід з дисфагією, яким були встановлені стравохідні стенти. Контрольну підгрупу КП-1 склав 61 хворий на неоперабельний рак стравоходу і рак шлунка з поширенням на стравохід, яким були виконані симптоматичні оперативні втручання для забезпечення харчування (гастростомія, єюностомія). В основну підгрупу ОП-2 увійшли 24 хворих на рак стравоходу, ускладнений стравохідною норицею, яким встановлені стенти; в контрольну підгрупу КП-2 - 17 хворих на рак стравоходу, ускладнений стравохідною норицею, яким виконана гастростомія, єюностомія або проведена консервативна терапія. Через рот у стравохід вводили ангіографічний катетер з провідником-струною типу «J» і під контролем рентгенологічного дослідження проводили його через звужену ділянку стравоходу в шлунок, після чого катетер витягали, залишаючи в стравоході струну.В ній представлені та обґрунтовані положення, сукупність яких дозволяє вирішити актуальне завдання в онкології - підвищення ефективності лікування неоперабельних хворих з пухлинним ураженням стравоходу, ускладненим дисфагією та стравохідною норицею, а також ускладнень радикальних операцій на стравоході - неспроможності анастомозу та його рубцевої стриктури - шляхом застосування дротяних внутрішньостравохідних стентів, які саморозширюються. Встановлення стравохідних стентів за розробленими методиками є високоефективним методом поліпшення прохідності стравоходу у неоперабельних хворих на рак стравоходу, ускладнений дисфагією, що проявляється покращанням якості життя пацієнтів: поліпшенням фізичного статусу за шкалою ECOG - з (2,1±0,05) до (1,6±0,1) бала (Р<0,001), за шкалою Карновського - з (28,7±0,5) до (42,7±2,3)% (Р<0,001); зменшенням середнього ступеня дисфагії з 3,1±0,36 до 1,2±0,56 (Р<0,05); а також, підвищенні 8-місячної виживаності з (1,6±1,61) до (10,9±3,72)% (Р<0,05); збільшення середньої тривалості життя з (82±8,18) до (103±8,85) дня (Р<0,05). Стентування стравоходу є методом вибору у хворих на рак стравоходу, ускладнений стравохідною норицею, воно дозволяє досягти закриття нориці у (96±3,92)% пацієнтів, зменшити чи повністю усунути тяжкі гнійно-септичні ускладнення. Завдяки цьому вдається досягти достовірного поліпшення фізичного статусу хворих: за шкалою ECOG - з (2,5±0,1) до (1,8±0,2) бала (Р<0,01), за шкалою Карновського - з (24,6±1,0) до (42,1±3,2)% (Р<0,001). Безпосередня ефективність лікування становить (93,4±6,41)%; фізичний статус достовірно поліпшується: за шкалою ECOG - з (3,7±0,1) до (2,1±0,2) бала (Р<0,001), за шкалою Карновського - з (22,6±0,4) до (44,0±3,1)% (Р<0,001); спостерігається тенденція до зменшення летальності з 71,4% (при хірургічному лікуванні неспроможності), або з 47,3% (при консервативному лікуванні) до 13,3%.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою. В ній представлені та обґрунтовані положення, сукупність яких дозволяє вирішити актуальне завдання в онкології - підвищення ефективності лікування неоперабельних хворих з пухлинним ураженням стравоходу, ускладненим дисфагією та стравохідною норицею, а також ускладнень радикальних операцій на стравоході - неспроможності анастомозу та його рубцевої стриктури - шляхом застосування дротяних внутрішньостравохідних стентів, які саморозширюються.
1. Показаннями до використання внутрішньостравохідних стентів, які саморозширюються, є злоякісні пухлинні ураження стравоходу у неоперабельних хворих, ускладнені порушенням його прохідності та норицею. Абсолютних протипоказань до стентування немає, відносні протипоказання зумовлені лише термінальним станом пацієнтів та особливостями локалізації пухлини (шийний відділ стравоходу, стравохідно-шлунковий перехід тощо).
2. Встановлення стравохідних стентів за розробленими методиками є високоефективним методом поліпшення прохідності стравоходу у неоперабельних хворих на рак стравоходу, ускладнений дисфагією, що проявляється покращанням якості життя пацієнтів: поліпшенням фізичного статусу за шкалою ECOG - з (2,1±0,05) до (1,6±0,1) бала (Р<0,001), за шкалою Карновського - з (28,7±0,5) до (42,7±2,3)% (Р<0,001); зменшенням середнього ступеня дисфагії з 3,1±0,36 до 1,2±0,56 (Р<0,05); а також, підвищенні 8-місячної виживаності з (1,6±1,61) до (10,9±3,72)% (Р<0,05); збільшення середньої тривалості життя з (82±8,18) до (103±8,85) дня (Р<0,05).
3. Стентування стравоходу є методом вибору у хворих на рак стравоходу, ускладнений стравохідною норицею, воно дозволяє досягти закриття нориці у (96±3,92)% пацієнтів, зменшити чи повністю усунути тяжкі гнійно-септичні ускладнення. Завдяки цьому вдається досягти достовірного поліпшення фізичного статусу хворих: за шкалою ECOG - з (2,5±0,1) до (1,8±0,2) бала (Р<0,01), за шкалою Карновського - з (24,6±1,0) до (42,1±3,2)% (Р<0,001). Відзначено збільшення середньої тривалості життя з (34±5,8) до (94±19,7) дня (Р<0,05).
4. Встановлення стентів у хворих на рак стравоходу створює більш безпечні умови для подальшого застосування променевої та хіміотерапії, що зумовлене нівелюванням такого чинника, як наявність або загроза розпаду пухлини з утворенням стравохідної нориці.
5. Встановлення стравохідних стентів є найсучаснішим і найбільш ефективним методом лікування неспроможності стравохідних анастомозів, яка виникає після операцій з приводу раку стравоходу та шлунка. Безпосередня ефективність лікування становить (93,4±6,41)%; фізичний статус достовірно поліпшується: за шкалою ECOG - з (3,7±0,1) до (2,1±0,2) бала (Р<0,001), за шкалою Карновського - з (22,6±0,4) до (44,0±3,1)% (Р<0,001); спостерігається тенденція до зменшення летальності з 71,4% (при хірургічному лікуванні неспроможності), або з 47,3% (при консервативному лікуванні) до 13,3%.
6. Встановлення стравохідних стентів є ефективним методом лікування хворих на екстрастравохідні пухлини, ускладнені дисфагією та стравохідними норицями. Симптоматичний ефект (відновлення прохідності стравоходу, герметизація нориці) досягнутий, при цьому, у (95,6±4,19)% хворих. Ступінь дисфагії у цих пацієнтів зменшився з 3,0±0,2 до 1,7±0,7 (Р<0,001). Фізичний статус поліпшився за шкалою ECOG з (2,1±0,1) до (1,7±0,2) бала (Р<0,05); за шкалою Карновського - з (29,6±1,4) до (36,0±2,2)% (Р<0,01). Середня тривалість життя пацієнтів становила 44 дня.
Особистий внесок здобувача: пошук літературних джерел, статистична обробка первинної документації та аналіз результатів.
Стентирование пищевода при дисфагии, пищеводных свищах / С.И. Киркилевский, В.Л. Ганул, А.М. Козачук, А.В. Лукашенко, Ю.Н. Кондрацкий, П.С. Крахмалев, Т.Н. Чернобай, С.Н. Крахмалев, С.Л. Зайцев // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2007. - Вип. 16, кн. 4. - С. 149-157.
Особистий внесок здобувача: пошук літературних джерел, статистична обробка первинної документації та аналіз результатів.
Кіркілевський С.І. Використання внутрішньостравохідного стента для лікування стравохідної нориці / С.І. Кіркілевський, О.М. Козачук // Клінічна хірургія. - 2007. - №10. - С. 8-10.
Особистий внесок здобувача: пошук літературних джерел, статистична обробка первинної документації та аналіз результатів, формулювання висновків.
Пат. на корисну модель UA 26567 U Україна, МПК А61 29/00. Пристрій для установки саморозширювального стенту / С.І. Кіркілевський, Ю.М. Кондрацький, О.М. Козачук, А.В. Лукашенко, П.С. Крахмальов, Т.М. Чорнобай; Ін-т онкології АМН України. - Заявл. 31.05.07; опубл. 25.09.07 // Бюл., №15.
Пат. на корисну модель UA 26568 U Україна, МПК А61 29/00. Пристрій для видалення дротяних стентів, що саморозширюються / С.І. Кіркілевський, Ю.М. Кондрацький, О.М. Козачук, А.В. Лукашенко, П.С. Крахмальов, Т.М Чорнобай; Ін-т онкології АМН України. - Заявл. 31.05.07; опубл. 25.09.07 // Бюл., №15.
Использование саморасширяющихся проволочных стентов у больных с непроходимостью пищевода и с пищеводными свищами / С.И. Киркилевский, В.Л. Ганул, Ю.Н. Кондрацкий, А.В. Лукашенко, А.В. Тофан, А.М. Козачук, Т.Н. Чернобай // ХІ зїзд онкологів України (Судак, АР Крим, 29 травня - 02 червня 2006 р.): матеріали зїзду. - К. 2006 р. - С. 112.
Стентирование пищевода при дисфагии, пищеводных свищах / С.И. Киркилевский, В.Л. Ганул, А.М. Козачук, А.В. Лукашенко, Ю.Н. Кондрацкий, П.С. Крахмалев, Т.Н. Чернобай, С.Н. Крахмалев, С.Л. Зайцев // Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі: тези доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (29-30 листопада 2007 р.) - К., 2007. - С. 59-61.