Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.
Аннотация к работе
Курсова робота з англійської мови Засоби вираження визначеності та невизначеності в сучасній англійській мові у зіставленні з українською ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. Засоби вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській мові 1. Артикль як традиційний засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові 2. Порівняльна типологія вираження визначеності / невизначеності в англійській та українській мовах 1. Відношення означуване слово - означення - визначеність 2. Вказівні та неозначені займенники як показник визначеності та невизначеності в українській мові 3. Зміст категорії визначеності / невизначеності вказує на те, чи мислиться певний предмет, що позначається іменником, як такий, що відноситься до певного класу предметів, або ж як предмет, що виділяється з класу однорідних із ним предметів. Проблему артикля як засобу вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській мові досліджували Б.В. Кашкін, Д.А. Штелінг, С.Г. Ахметова, О. Волкова, Л.І. Гуренко, І.К. Крамський, О. Москальська, J.H. Hawkins. Що ж до української мови, то це питання вивчалося мало, і категорія визначеності / невизначеності лише побіжно згадується українськими лінгвістами, тому обрана тема є перспективною щодо подальшої розробки. У додатках подаються приклади вираження категорії визначеності та невизначеності з книги Роберта Льюїса Стівенсона “Treasure Island” із перекладом українською мовою. Наприклад: „The photograph was taken on the last day of our fatal, summer and just a few minutes before we made our second and final attempt to thwart fate” (Nabokov V. The Annotated Lolita). В англійській мові розрізняють такі типи артиклів: - визначений артикль - the - вказує на те, що дане слово позначає конкретний предмет (відомий із контексту, єдиний у своєму роді предмет або предмет, який раніше вже згадувався), явище; - невизначений артикль - a, an - вказує на те, що слово позначає певний предмет, явище, не виділяючи його з числа інших подібних; - нульовий артикль має таке ж значення, що й невизначений артикль (наприклад, в англійській мові при вживанні іменника у множині). Деякі лінгвісти (Крістоферсен) розглядають артикль як елемент, що створює певну граматичну категорію іменника, хоча визначається різними лінгвістами по-різному, зокрема, як елемент, що створює категорію детермінації, співвіднесеності, визначеності. В.В. Бурлакова вважає, що артикль слід розглядати як перехідне явище, яке не може бути віднесене ні до морфології, ні до синтаксису. Але досвідчені лінгвісти знають, що „ті ж відтінки значення, які в грецькій, німецькій та англійській мовах передаються додаванням визначеного артикля, в інших мовах передаються іншими засобами” [22, 39].