Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Львівський національний університет ім. Івана Франка Кафедра класичної філології МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ: «ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЯКІСНОЇ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА У ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ» Студентки групи ІНкм-51 Факультету іноземних мов Різак Наталії Зіновіївни Науковий керівник: Доц.каф.класичної філології Домбровський Р.О. ЛЬВІВ-2005 ЗМІСТ Вступ Розділ 1 .Визначення терміну „інтенсивність”. 1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника Розділ 2. Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки 2.1 Cуфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки 2.1.1 Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників 2.1.2 Демінутивні суфікси 2.2 Префіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки 2.2.1 Префікси prae-;per-;in- Розділ 3. Лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки 3.2 Конструкції з узагальненим обєктом порівняння 3.3 Прикметник з елативним значенням 3.4 Конструкції із сполучником quam Висновки Резюме Список використаної літератури Список умовних скорочень Вступ У даній магістерській роботі розглядаються засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника на матеріалі латинської мови. Для розкриття теоретичного матеріалу використовуються практичні матеріали, одержані із досліджень наукових працівників мовознавців та із опрацьованих творів латинських авторів Августина „Сповідь”(пізня латина),Овідія „Метаморфози”(класична латина).Одержані результати є значним підґрунтям для висвітлення проблематики питання інтенсивності якісної ознаки прикметника. Дана тема є актуальною, оскільки вивчення засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, а також питання про співвідношення двох категорій - ступенів порівняння та елатива нещодавно стало предметом пильної уваги мовознавців. Проблема інтенсивності вивчалася не лише у аспекті «інтенсивність ознаки», але й як «інтенсивність дії» та «інтенсивність висловлювання» [5]. Так , романістика збагатилась ґрунтовною працею Л. В. Воробйової, що присвячена засобам вираження інтенсивності якісної ознаки у сучасній французькій мові [8]; питанню про співвідношення ступенів порівняння та елатива, як одного із засобів вираження інтенсивності якісної ознаки, присвячено дослідження Л.І.Боголюбової [3,4] (на матеріалі латинської та французької мов), а також А.В.Вайшнораса [6] (на матеріалі сучасних італійської та французької мов). Дослідженню латинських прислівників, що застосовуються для підсилення позитива, присвячено роботу німецького мовознавця Е.Вьольфліна, проте вона торкається переважно періоду пізньої латини [15]. Третій розділ висвітлює лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки: це прикметник у звичайному ступені порівняння сполучений із прислівником , що утворюють підсилювальні конструкції; утворюють елативне значення також конструкція з посиленим суперлативом за допомогою узагальненого обєкта порівняння. Сюди відносять прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens, immanis ,amplus, grandis та ін. та конструкції зі сполучником quam у підрядних допустових реченнях , у сполученні з possum та із суперлативом. прикметник інтенсивність якісний латинський Розділ 1. Визначення терміну «інтенсивність Загальновідомо, що усі поняття можна поділити на два класи: 1) поняття, що можуть якісно видозмінюватися; Наприклад: rarus- рідкісний, altus -високий, altior - вищий, altissimus - найвищий, durus - твердий, citus- швидкий, тощо. Немає нічого милішого, ніж батьківщина. (Сіс. Fam. XVI, 9) У тебе попереду велике та суворе море . Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. Dederam epistolam sane grandem(Сіс., Аtt. Французская стилистика. Уся система інтенсивності якісної ознаки доволі широка і має різні ступені, котрі можна звести до наступної градації: 1 ступінь нульовий, 2 ступінь малий, 3 ступінь неповний 4 ступінь приблизний 5 ступінь достатній 6 ступінь елятивний 7 ступінь надмірний1 або 1 ступінь малий, 2 ступінь неповний, 3 ступінь середній 4 ступінь дуже високий 1Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія. -Львів, 1967. Це, передусім, ступені порівняння, коли вони виражають елативне значення, наприклад (тут і далі перший із наведених перекладів є перекладом А.Содомори, другий - дослівним перекладом тексту): Nec satis hoc Baccho est: ipsos quoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloque petit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis. [Оvid. Меt., XI, 85-88] Вакхові все ж того мало було. Hanc deus et melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries abscidit undas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum. [Ovid.Met.I ,21-23] Бог тоді втрутивсь однак, і добірніші сили природи. Nam et Cimbricas res adulescens attigit, et ipsi illi C.Mario,qui durior ad haec studia videbatur,iucundus fuit[Cic.Arch.19] Адже ще юнаком взя