Характеристика невербальних засобів спілкування. Розгляд поняття про невербальну комунікацію. Визначення паралінгвістичних та екстралінгвістичних засобів спілкування. Визначення ролі контакту очей, проксеміки. Невербальні засоби і культура спілкування.
Аннотация к работе
Поряд зі словесними засобами - мовленнєвими - на культуру спілкування впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, рухи тіла тощо.Невербальна (несловесна) комунікація - це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення. Науковими дослідженнями, зокрема, доведено, що за рахунок невербальних засобів відбувається від 40 до 80 % комунікації [7]. Причому 55 % повідомлень сприймається через вирази обличчя, позу, жести, а 38 % - через інтонацію та модуляцію голосу [5]. Так, якщо співрозмовник говорить одне, а невербальні засоби свідчать про інше, тобто різні сигнали не є конгруентними, можна припустити, що субєкт щось приховує або просто говорить неправду. Вважається, що жінки більш здатні до сприймання та інтуїтивного розуміння невербальних засобів, аніж чоловіки.Серед невербальних засобів спілкування першою слід назвати оптико-кінетичну систему, що складається з жестів, міміки і пантоміміки, рухів тіла (кінесики). Далі виокремлюють паралінгвістичну та екстралінгвістичну системи. Зауважимо, що різні спеціалісти в термін "паралінгвістична та екстралінгвістична комунікація" вкладають різний зміст. Ідеться про розміщення учасників зустрічі та доцільні, прийняті в різних ситуаціях і культурах часові характеристики різних форм спілкування, зокрема монологу та діалогу. (Можна сказати: "Я прошу тебе йти у своїх справах" так, що голос і благальний вираз очей говоритимуть протилежне.) Ці дані перебувають у руслі так званого лінгвоцентризму, що передбачає вивчення будь-яких видів комунікації на зразок людського мовлення.Людина, яка має високий рівень культури спілкування, дотримується загальноприйнятих норм і користується всіма формами і засобами спілкування. Вона легко вступає в контакт із людьми, виходячи при цьому з позитивних комунікативних установок, її жести, міміка, пантоміміка підтверджують доброзичливе ставлення до інших. Під час розмови висота голосу людини може змінюватись, ритмічність мелодії її голосу постійна. Така людина має високу самооцінку, впевнена в собі, про що свідчить її поза. Де гуманно красномовна невербаліка, там за нею стоїть духовно багата людина, яка має високий рівень культури спілкування.Вона підсилюється, коли субєкти мають поганий зворотний звязок і певні труднощі при передаванні інформації один одному. Виокремлюються жести, якими користуються разом із мовою, й такі, що називаються самостимулюючими, їх чергування робить спілкування цікавішим та емоційнішим. Коли людині нічого приховувати, долоні найчастіше відкриті (повністю чи частково). Для досягнення успіху при спілкуванні важливо, щоб долоні були відкритими. Треба звертати увагу, зокрема чоловікам, на положення долоні під час вітання.Окрім оптико-кінетичних засобів спілкування існує комплекс акустичних засобів - екстралінгвістичних і паралінгвістичних сигналів. Дослідженнями встановлено, що 60-90 % правильних суджень про людину, її внутрішній стан ґрунтуються на вмінні розшифровувати характеристики голосу й манеру говорити. Швидкість мови, як відомо, значною мірою залежить від темпераменту. Якщо у людини дуже швидкий темп мови, це свідчить або про її імпульсивність, пожвавленість, впевненість у собі, або про несміливість, невпевненість саме в цій ситуації. Якщо темп поступово уповільнюється, це є сигналом про те, що людина втомилася, замислилася, втратила впевненість.Якщо людина, яка опанувала культуру спілкування, хоче досягти взаєморозуміння з іншими, вона дивиться їм в очі, тобто памятає про значення візуального контакту. Можна почути таке: "очі бігають", "очі випромінюють блискавки", "затьмарені очі", "недобрі очі" і т. ін. Японці, наприклад, дивляться на шию співрозмовника, очі якого перебувають у полі периферійного зору. Під поглядом однієї людини нам робиться тепло і приємно, а під поглядом іншої - незручно, боляче, бо її очі нас начебто відштовхують. Якщо людина нещаслива або хоче щось приховати, її очі зустрічаються з вашими рідко, десь близько третини часу спілкування.Невербальна комунікація - це система знаків, що використовуються під час спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою їх виявлення. Жести, міміка, пантоміміка, рухи тіла зявляються у дитини раніше, ніж мова, і стають істотною основою її розвитку.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Невербальні засоби спілкування
1.1 Поняття про невербальну комунікацію
1.2 Класифікація невербальних засобів спілкування
1.3 Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки
1.4 Кінесика
Розділ ІІ. Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування
2.1 Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування
Невербальна комунікація - це система знаків, що використовуються під час спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою їх виявлення.
Жести, міміка, пантоміміка, рухи тіла зявляються у дитини раніше, ніж мова, і стають істотною основою її розвитку.
Важливою ознакою культурної людини є її вміння використовувати акустичні засоби (екстралінгвістичні та паралінгвістичні сигнали). Вони підвищують ефективність впливу однієї людини на іншу.
Основою довірливого, культурного спілкування є контакт очей, дотримання вимог просторового розміщення та часових характеристик.
"Прочитування" та вивчення кожної людини завжди привносить щось нове в наші знання про людський світ.
Список литературы
1. Бэндлер Р., Гриндер Д. Из лягушек - в принцы: Нейролингвистическое программирование. - Новосиб., 1992.