Системний опис та аналіз риторико-стилістичних особливостей передачі слов"яноруського синтаксису у "простій" мові початку XVII ст., представленій варіантом Мелетія Смотрицького. Класифікація стилістичних прийомів і риторичних фігур синтаксичного рівня.
Аннотация к работе
Різноаспектні дослідження з історичного синтаксису є актуальними для сучасної лінгвістичної науки, адже на сьогодні синтаксис - порівняно з лексикою, графікою, фонетикою та морфологією - є найменш „обробленою” ділянкою українського історичного мовознавства. „простої руської” мови, представленої варіантом Мелетія Смотрицького, - у порівнянні зі словяноруською мовою як одним із джерел її формування. Актуальність теми дослідження пояснюється, таким чином, її відповідністю нагальним потребам вітчизняного мовознавства, серед яких одне з чільних місць посідає необхідність вивчення історії українського синтаксису, зокрема - через призму риторики та стилістики. Смотрицьким перекладу церковнословянської редакції збірки Калліста зясувати головні відмінності синтаксису “простої руської” мови, представленої варіантом М. Смотрицького, від синтаксису словяноруської мови, представленої Крилоським Учительним Євангелієм, і визначити характерні для “простої” мови поч.У Вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, визначено наукову новизну роботи, сформульовано її мету та завдання, схарактеризовано джерельну базу й методи дослідження, названо його обєкт і предмет, указано на теоретичну та практичну цінність дисертації, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження, окреслено структуру роботи. Аналізований у словяноруському й давньоукраїнському варіанті традиційний гоміліар - Учительне Євангеліє Калліста - уведено в історичний та літературний контекст: подано загальну характеристику жанру Учительного Євангелія, коротко простежено його історію в гомілійній традиції східних словян, визначено місце обраних для дослідження редакцій твору серед масиву Учительних Євангелій, що поширювалися на українських землях у зазначений історичний період. Історія вивчення питань розвитку конфесійного стилю української літературної мови виявляє, що значну перевагу в цій галузі дослідники віддають стилістиці української барокової проповіді 2-ї пол. Однак для вивчення процесу становлення української літературної мови як унормованої системи друковані редакції збірки Калліста, вважаємо, мають певні переваги в порівнянні з рукописними, адже їх традиційність і перекладний характер дають можливість не лише описати мову цих творів, але й порівняти кожну памятку з її попередніми варіантами, оригіналами та взірцями, тобто наочно простежити процес вироблення мовної норми шляхом аналізу змін у мовних засобах оформлення думки. “Євангеліє Учительне …” М.Смотрицького 1616 р. посідає особливе місце в українській гомілійній традиції, оскільки являє собою перше й фактично єдине аж до кінця XVIII ст. друковане видання традиційного тексту збірки Калліста в перекладі українською літературною мовою (В.У першому з підрозділів цього розділу окреслено проблему визначення меж речення як відносно самостійної структурної одиниці тексту. Можливість коректного поділу давніх текстів на речення ускладнюється такими факторами, як: умовна причетність пунктуації до засобів визначення меж речення, відсутність у низці текстів великої літери як маркера початку речення, функціональна неоднозначність засобів змістового звязку. Текст “руської” редакції “Євангелія Учительного…” засвідчує стабілізацію синтаксичних функцій головних формальних ознак початку та кінця речення - великої літери і крапки, чого не спостерігаємо у Крилоської редакції. У другому підрозділі другого розділу - “Пунктуація як засіб структурного членування тексту” - здійснено аналіз пунктуаційної системи “простої руської” мови варіанта М. Смотрицького, що відрізняють його від словяноруського варіанту твору (відсутність знака “малої крапки”, послідовніше вживання знака питальності), а також відсутність “черти”, яка вимагала найкоротшої паузи, виділяла найменші за довжиною відтинки й жодним чином не відбивала логічних поділів тексту, - можуть, на нашу думку, бути розцінені як певний етап переходу від інтонаційного до синтаксично-логічного наповнення пунктуації.Виявлені відмінності, зокрема, стосуються можливостей виділення в аналізованих текстах речення як окремої, відносно самостійної, синтаксичної одиниці; особливостей пунктуаційного оформлення та структурного членування тексту; тенденцій організації змістових відношень усередині речення й у тексті в цілому. Виступаючи засобами матеріального вираження й модифікації думки, синтаксичні структури беруть участь у реалізації загальної комунікативної мети текстів проповідей, де констатація певних змістових положень супроводжується настановою на схилення аудиторії до їх акцептації. Смотрицьким при перекладі словяноруського оригіналу “Євангелія Учительного …”, логічно аналізувати в контексті загальних принципів гомілетики, а також моделей і настанов риторики, які складали теоретичне підґрунтя тогочасної літературної практики. Було виявлено, що трансформація синтаксичної будови словяноруського тексту при перекладі його “простою руською” мовою доволі часто застосовується М. Оскільки аналізований нами твір належить до групи традиційних Учи