Дослідження іншокодових сповіщень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Формально-структурні зв’язки повідомлень: їх змістовна та візуальна співвіднесеність. Поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту.
Аннотация к работе
Поняття “текст” вже давно перестало трактуватися тільки вузько, для позначення суто вербальних повідомлень. Розширене розуміння поняття “текст” спричиняє появу цілої низки питань, повязаних із особливостями організації тексту полікодового типу, тобто комунікативного цілого, в якому використано обидва коди (вербальний та іконічний), дії в ньому основних текстових категорій. Згідно з метою в дисертації ставляться такі основні завдання: 1) простежити закономірність використання іншокодових повідомлень й окремих невербальних символів у наукових та художніх творах; 4) зясувати, яку роль відіграють іншокодові повідомлення й невербальні символи у текстах різних функціональних стилів; Матеріалом дослідження стали 173 наукових тексти (загальним обсягом більш 2000 сторінок) і 51 художній текст (загальним обсягом більш 10000 сторінок), в яких методом суцільної вибірки було відібрано 1879 іншокодових повідомлень (1479 у наукових текстах та 400 у художніх), а також 116 окремих невербальних символів (відповідно 76 та 40).Цілісність полікодового тексту яскраво проявляється у метатекстових висловлюваннях, які коментують зміст і місцеположення іншокодових повідомлень, уключених у текст. У другому розділі, “Іншокодові повідомлення в англомовному науковому тексті”, побудовано типологію цих уключень з точки зору співвідношення в них вербальних та графічних засобів, з позиції відображення референтного простору. Під іншим кутом зору відношення між іншокодовими повідомленнями й вербальним текстом мають родо-видовий вигляд: іншокодові повідомлення а) конкретизують інформаційні дані вербального тексту; б) узагальнюють інформаційні дані вербального тексту; в) узагальнюють окрему інформацію вербального тексту та конкретизують іншу. Аналіз формально-структурних звязків між різнокодовими повідомленнями показав, що у переважній кількості наукових текстів (90%) встановлюються синсемантичні відношення між повідомленнями: вербальне повідомлення залежить від іншокодового, останнє виступає обовязковим елементом тексту, без якого той втрачає свою текстуальність. Експліцитний звязок між різнокодовими повідомленнями у науковому тексті, головним чином, здійснюють дієслова зі значенням передання та набування знань (to show, illustrate, indicate, present, summarize), директиви автора до читача (See Figure 1, Look at Table 1, Compare Tables 1 and 2) та указання на іншокодові повідомлення у формі перехресних посилань (Figure 1), (Box 3), (iv in Table 1).Проведене дослідження англомовних наукових та художніх текстів полікодового типу показало, що використання іншокодових уключень у творах різних функціональних стилів відрізняється кількісно й якісно. Аналіз іншокодових повідомлень, інтегрованих у науковий та художній текст, виявив їх відмінність з точки зору засобів відображення референтного простору. Так, у наукових текстах переважна більшість іншокодових повідомлень (89%) є комунікативно первинними, в той час як у художніх текстах превалюють комунікативно вторинні іншокодові повідомлення (74%). Виявлено, що семантичну інтеграцію іншокодових уключень у текст наукового твору забезпечує обєднуюча дія образу автора, ЗФІ, тема й концепт, у той час як у художньому творі поряд з наведеними факторами обєднуючу функцію виконують також образ художнього простору та часу, стилістичні засоби. У науковому тексті вони виконують 1) інформативну функцію відображення ідейно-тематичного змісту тексту; 2) прагматичну функцію привернення та утримання уваги адресата; 3) текстоутворюючі функції: а) узагальнення або конкретизація інформації наукового твору через фіксування проміжних та остаточних даних й результатів проведеного дослідження чи експерименту; б) пояснення або доповнення основного, вербального тексту засобами іконічного коду; в) створення когезії тексту через ілюстративний та вербальний звязок окремих фрагментів тексту у єдине змістовне, мовленнєве та візуальне ціле.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У Висновках підсумовуються результати проведеного дослідження. Одержані дані зіставляються з вихідною гіпотезою й завданнями дисертаційної роботи, пропонуються перспективи подальших досліджень.
Проведене дослідження англомовних наукових та художніх текстів полікодового типу показало, що використання іншокодових уключень у творах різних функціональних стилів відрізняється кількісно й якісно. Так, у наукових текстах іншокодові повідомлення використовуються більш ніж у 20 разів частіше у порівнянні з художніми творами. Використання окремих невербальних символів у наукових текстах спостерігається більш ніж у 80 разів частіше у порівнянні з аналогічним показником художніх творів. Неоднакова представленість різних типів іншокодових повідомлень у наукових та художніх текстах. Серед іншокодових повідомлень, що використовуються у науковому тексті, превалюють таблиці (числові 31% та вербальні 8%), фотографії (12%), діаграми (10,5%), схеми (10%), графіки (10%). Тексти художньої прози багаті на ілюстрації (36%, з яких 9% авторські та 27% неавторські), малюнки (23%), карти (12,5%).
Аналіз іншокодових повідомлень, інтегрованих у науковий та художній текст, виявив їх відмінність з точки зору засобів відображення референтного простору. Так, у наукових текстах переважна більшість іншокодових повідомлень (89%) є комунікативно первинними, в той час як у художніх текстах превалюють комунікативно вторинні іншокодові повідомлення (74%). Цей факт пояснюється специфікою відображення світу й різними завданнями наукової та художньої комунікації загалом.
Виконане дослідження дає підставу стверджувати, що функціональний стиль значним чином впливає на інтенсивність та засоби інтеграції іншокодових уключень у текст творів. Виявлено, що семантичну інтеграцію іншокодових уключень у текст наукового твору забезпечує обєднуюча дія образу автора, ЗФІ, тема й концепт, у той час як у художньому творі поряд з наведеними факторами обєднуючу функцію виконують також образ художнього простору та часу, стилістичні засоби.
Проявом функціонального стилю є й різна семантична спаяність іншокодових уключень з вербальним текстом. Так, синсемантичні відношення між вербальними та іншокодовими повідомленнями властиві 90% наукових текстів та 73% художніх. Поясненням цього феномену є той факт, що факультативність будь-яких елементів не властива науковій прозі як такій.
Функціональний стиль впливає й на засоби мовного вираження семантичного звязку вербальних та іншокодових повідомлень. Кількісний аналіз виявив, що експліцитно виражене співвіднесення вербальних та іншокодових повідомлень має місце у 89% наукових текстів та 58% художніх текстів. Різні кількісні показники пояснюються, з одного боку, тенденцією наукової прози до експліцитного вираження відношення між компонентами, а з іншого боку, значною роллю імплікацій у художньому тексті.
У творах різних функціональних стилів іншокодові уключення виконують різні функції. У науковому тексті вони виконують 1) інформативну функцію відображення ідейно-тематичного змісту тексту; 2) прагматичну функцію привернення та утримання уваги адресата; 3) текстоутворюючі функції: а) узагальнення або конкретизація інформації наукового твору через фіксування проміжних та остаточних даних й результатів проведеного дослідження чи експерименту; б) пояснення або доповнення основного, вербального тексту засобами іконічного коду; в) створення когезії тексту через ілюстративний та вербальний звязок окремих фрагментів тексту у єдине змістовне, мовленнєве та візуальне ціле. У текстах художньої прози на перший план виходить функція створення ефекту достовірності існування квазіреальних осіб та їх квазіреального оточення, хоча прагматична, інформативна та текстоутворююча функції також мають місце.
Узагальнюючи все сказане вище, можна зробити висновок, що типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також засоби їх інтеграції у текст щільно повязані із функціональним стилем, жанровою специфікою конкретного твору та фактором адресата, підтверджуючи тим самим вихідну гіпотезу роботи.
Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях
Степанюк Н.В. Невербальные сообщения в англоязычном приключенческом романе (на материале романов Р.Л.Стивенсона “Остров сокровищ” и “Похищенный”) // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. І.І.Мечникова. - Вип. 6. - Одеса: Латстар. - 2000. - С. 137-146.
Степанюк Н.В. Способы интеграции кодово негомогенных сообщений в текст англоязычного романа (на материале приключенческого романа Э.Дж.Донована “Adventure on Ghost River”и детектива Р.Мура “The French Connection”) // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. І.І.Мечникова. - Вип. 7. - Одеса: Латстар. - 2000.- С. 259-266.
Степанюк Н.В. Способы интеграции инокодовых сообщений в англоязычный научный текст // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. І.І.Мечникова. - Вип. 9. - Одеса: Латстар. - 2001.- С. 180-190.
Степанюк Н.В. Способы интеграции инокодовых сообщений в англоязычный художественный текст // Матеріали звітної наукової конференції проф.-викл. складу факультету РГФ, присвяч. 135-річчю ОДУ. - Одеса: Латстар. - 2000. - С. 94-96.
Stepanyuk N.V. Verbal and Nonverbal Messages in Teaching English // Reports of the First Regional Conference of Odessa Affiliation of International Association of Teachers of English as a Foreign Language. - Odessa: Латстар. - 1999. - P. 71-72.