Засоби художньої виразності в дизайні текстилю (Черкаський регіон) - Автореферат

Вирішення поставлених проблем обумовлює необхідність звернутися до аналізу специфіки засобів художньої виразності в дизайні текстилю та виявленню характерних рис художнього текстилю Черкаського регіону. Актуалізація процесів інтеграції національних традицій та інновацій в сучасному мистецтві і дизайні обумовлює необхідність використання їх у всіх видах художньо-проектної діяльності, у тому числі в дизайні текстилю. Дизайн текстилю Середнього Подніпровя, не зважаючи на багату історію і культурну значущість цього регіону, дотепер не був обєктом спеціального мистецтвознавчого аналізу, зокрема і дизайн текстилю Черкаського регіону, що вирізняється певною своєрідністю. Теоретичні дослідження засобів художньої виразності у сфері дизайну текстилю, як самостійної сфери дизайнерського проектування, можуть стати однією із суттєвих складових формування національної моделі дизайну, обумовлюючи таким чином актуальність роботи. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження: - проаналізувати матеріали, присвячені історії становлення дизайну текстилю в Україні взагалі та особливостям його розвитку в Середньому Подніпровї Центральної України на період 70-х рр.У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, обєкт і предмет, межі дослідження.Для науково обґрунтованого уявлення про дизайн текстилю як вид художньо-проектної діяльності в роботі запропоновано авторське трактування ряду термінів і понять, на які спирається дослідження визначеної теми: дизайн текстилю, ансамбль у дизайні текстилю, дизайнер текстилю: дизайн текстилю - специфічна форма промислового дизайну, кінцевим продуктом якого є вироби текстилю; ансамбль у дизайні текстилю - це сукупність композиційно цілісного комплексу самостійних творів текстильного мистецтва, обєднаних на основі специфічних дизайнерських засобів і прийомів і здатних доповнювати один одного в практичному та естетичному аспектах; дизайнер текстилю - це фахівець, що працює у сфері текстильного виробництва, поєднує в собі професійні якості художника, колориста, технолога та забезпечує високі споживчі властивості та естетичні якості виробів текстилю промислового та ручного виготовлення й створюваного ними предметного середовища. “Методи дослідження” зазначено, що для вирішення поставлених у дисертації завдань, системний підхід дає змогу визначити стратегію наукового дослідження: розгляд дизайну текстилю в контексті взаємоповязаних соціально-економічних, культурних і виробничих чинників, де обєкт дослідження виступає як елемент цілісної системи дизайнерської діяльності в Україні. Названі методи обумовили логіку побудови дослідження від історичного розвитку мистецтва текстилю, яке стало основою розвитку дизайну текстилю, до виявлення характерних рис художнього текстилю Черкаського регіону. “Види художнього текстилю за призначенням” на основі проведеного аналізу спеціальної літератури, а також з урахуванням специфіки дослідження, запропоновано розділити текстиль залежно від призначення на дві групи: текстиль для одягу і текстиль в інтерєрі. Встановлено, що в умовах зростаючої ролі дизайну в наданні необхідних споживчих якостей виробам з текстилю, фахівець, крім традиційних прийомів у технологіях при створенні текстильної дизайн-продукції, повинен враховувати ще й такі фактори впливу: призначення тканини, сферу та сезон її використання, національні мотиви, характер поверхні текстильного матеріалу, тенденції моди з урахуванням статевої, вікової та екологічної складових.Автором здійснено системне мистецтвознавче дослідження історії становлення дизайну текстилю в Україні взагалі та особливостей його розвитку в Середньому Подніпровї Центральної України. Підкреслено, що до теперішнього часу засоби художньої виразності в дизайні текстилю не були предметом глибокого наукового вивчення. В існуючих численних публікаціях, що в своїй більшості мають інформативно-описовий характер, текстиль розглядається як явище декоративно-прикладного мистецтва. Для зручності виявлення засобів художньої виразності в дизайні текстилю та розкриття вузькопрофесійних питань, що відображають специфіку зазначеної галузі, виділено та охарактеризовано види художнього текстилю за способом виготовлення (художні тканини ручного і машинного виробництва) і за призначенням (текстиль для одягу, текстиль в інтерєрі). Показано, що на сучасному етапі розвитку дизайну в Україні спостерігається орієнтація дизайну текстилю на новітні технології, матеріали та тенденції формоутворення обєктів, на пошуки нових виразних засобів у розробці нетрадиційних мотивів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Автором здійснено системне мистецтвознавче дослідження історії становлення дизайну текстилю в Україні взагалі та особливостей його розвитку в Середньому Подніпровї Центральної України. Підкреслено, що до теперішнього часу засоби художньої виразності в дизайні текстилю не були предметом глибокого наукового вивчення. В існуючих численних публікаціях, що в своїй більшості мають інформативно-описовий характер, текстиль розглядається як явище декоративно-прикладного мистецтва.

2. Для зручності виявлення засобів художньої виразності в дизайні текстилю та розкриття вузькопрофесійних питань, що відображають специфіку зазначеної галузі, виділено та охарактеризовано види художнього текстилю за способом виготовлення (художні тканини ручного і машинного виробництва) і за призначенням (текстиль для одягу, текстиль в інтерєрі). Встановлено, що звернення до традицій народного мистецтва свого регіону додає текстильним виробам своєрідної неповторності і різноманітності. Показано, що на сучасному етапі розвитку дизайну в Україні спостерігається орієнтація дизайну текстилю на новітні технології, матеріали та тенденції формоутворення обєктів, на пошуки нових виразних засобів у розробці нетрадиційних мотивів.

3. Показано, що склад сировини текстильних матеріалів відіграє важливу роль у їх художній виразності, оскільки властивості текстилю обумовлюють важливі чинники у створенні художньо-пластичних образів. Доведено, що під час пошуку нових видів художнього опорядження текстильних матеріалів з різних волокон і ниток завдання дизайнера полягає в умілому використанні властивостей сировини для створення тканин поліпшеного вигляду і якості.

4. Визначено, що дизайнер текстилю осмислює технологію виготовлення відповідної продукції, як специфічний художній засіб, що визначає такі зовнішні показники її якості, як: фактура текстилю, його блиск, текстура, чистота поверхні, характер графічного зображення. Доведено, що художнє осмислення технології виготовлення та художнього проектування текстилю не зводиться тільки до врахування технологічного чинника, оскільки воно робить технологію одним з джерел пошуку проектного образу, підпорядковує собі всі складові проектного рішення, стає показником сучасності й естетичної досконалості продукції текстильного дизайну.

5. Виявлено сучасні прийоми кольоро-фактурного опорядження текстилю. Перспективна роль належить інноваційним способам друку на тканині, а саме: струминному друку, фотодруку, трансферному, принтерному, пігментному, що забезпечують високу якість друку з правильною кольоропередачею на різних видах фактур текстилю і дозволяють використовувати широкий діапазон колірних відтінків для текстильної графіки будь-якої складності.

6. Аналіз художньої своєрідності текстилю Черкаського регіону періоду 70-х років ХХ ст. - поч. ХХІ ст. дозволив виявити такі його найбільш характерні риси: - 1970 - поч.1990 рр.: використання в текстильній графіці українських традиційних народних мотивів, що відтворюють флору Черкащини; рисунків на фантастичні теми; поперечно-смугастих та діагональних композицій; колірна гама - переважання жовтого, червоного коричневого кольорів та їх відтінків, з додаванням синього, чорного; розширення варіантів фактурних рішень з використанням хімічних волокон, дисперсних й активних барвників;

- з початку 1990-х рр. і по теперішній час, у зявязку з новою соціокультурною ситуацією в Україні відбувається зміна пріоритетів при створенні текстильної дизайн-продукції: в незначному обсязі зберігаються квіткові стилізовані мотиви і геометричні композиції; зявляється нова тематика текстильного рисунка для тканин різного призначення: текстиль для церковних обрядів християнської церкви, найбільш поширеної на Черкащині; орнаменти - похідні трипільської культури та княжої доби, писанки; колірна гама - насичені чисті кольори з імітацією “золотого” шитва; в тканинах дитячого асортименту - використання нових стилізованих зображень сучасних героїв світової мультиплікації; шрифтових композицій; колірна гама - насичені спектральні кольори; в сувенірних тканинах - християнська тематика рисунків; колірна гама - основні кольори на загальному білому тлі.

Виявлено сучасні тенденції розвитку дизайну текстилю Черкаського регіону, а саме: - посилення ролі дизайнера у створенні споживчих якостей текстильної дизайн-продукції;-відродження національних традицій при створенні нової текстильної дизайн-продукції;- формування національної і регіональної системи дизайну текстилю на професійному рівні на базі Черкаського державного технологічного університету та Черкаського шовкового комбінату за актуальними напрямками сучасного етапу розвитку художньо-проектної культури в Україні.7. Матеріали дисертації відкривають перспективи подальшого наукового дослідження: пошук нових прийомів кольоро-фактурного опорядження текстилю; вплив новітніх компютерних технологій на процес формоутворення виробів галузі легкої промисловості; дослідження розвитку дизайну текстилю інших регіонів України та визначення їх ролі у формуванні сучасної художньо-проектної культури України.

Романенко Н. Г., Яковец И. А. Цвет и его психологическое воздействие на человека // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2004. - № 1. - С. 151-154.

Яковец И. А., Романенко Н. Г. Взаимосвязь учебных дисциплин: пластическая анатомия и рисунок при подготовке дизайнеров одежды // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2004. - № 6. - С. 127-132.

Яковец И. А., Романенко Н. Г. Принтерная печать в дизайне текстильных материалов // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2005. - № 1. - Частина ІІІ. - С. 230-237.

Яковец И. А., Романенко Н. Г., Борисов Ю. Г. Графическая организация рисунка текстильного полотна // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2005. - № 8. - С. 105-109.

Романенко Н. Г., Яковец И. А., Ищенко Ю. П. Цвет в дизайне текстиля // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2005. - № 9. - С. 91-96.

Яковец И. А. Современный текстильный дизайн: взаимосвязь понятий “мода”, “одежда”, “костюм” // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 2. - С. 99-106.

Яковец И. А. Текстильное искусство как вид дизайнерского творчества // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 7. - С. 152-158.

Яковец И. А. Особенности дизайна текстиля Черкащины второй половины ХХ столетия // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 10. - С. 123-129.

Яковец И. А. Художественно-технологические особенности создания рисунка на ткани // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 2. - С. 151-158.

Яковец И. А. Выразительные возможности фактуры в дизайне текстиля // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 5. - С. 184-190.

Романенко Н. Г., Сысоенко А. В., Яковец И. А., Романенко Д. Е. Экологическая оценка предотвращенного ущерба от внедрения интенсифицированных технологий печатания текстильных материалов // Вісник ЧДТУ: Зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - № 3. - С. 137-140.

Романенко Н. Г., Лагода О. М., Яковець І. О. Методологічні засади дизайн-освіти ЧДТУ в контексті положень Болонської декларації // Вісник ЧДТУ: Зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - № 4. - С. 150-152.

Романенко Н. Г., Сысоенко А. В., Дихтяренко М. Г., Яковец И. А. Электроактивированные водные системы в технологиях дизайна текстиля // Вісник ЧДТУ: Зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - № 4. - С. 139-142.

Яковець Інна. Печать на ткани: варианты новых технологий // Дизайн-освіта 2007: головні вектори розвитку вищої дизайнерської освіти в контексті Болонського процесу: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції (24-28 квітня 2007 р.). - Харків: ХДАДМ, С. 185-188.

Яковець Інна. К вопросу о формировании украинской научной терминологии в сфере дизайна текстиля // Дизайн-освіта 2007: головні вектори розвитку вищої дизайнерської освіти в контексті Болонського процесу: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції (24-28 квітня 2007 р.). - Харків: ХДАДМ, С. 188-190.