Засоби і методи профілактико-оздоровчих занять підлітків з адиктивною поведінкою - Автореферат

Сучасне українське суспільство характеризується кризою практично у всіх сферах суспільного життя, що зумовлює виникнення й поширення такого соціального явища, як адиктивна поведінка (англ. addiction - схильність, згубна звичка), що провокує погіршення стану здоровя особливо серед підлітків та молоді (О.І. На сьогодні проблема поширення АП серед молоді майже не вирішується, збільшується кількість підлітків та молоді з вираженими ознаками адиктивності, а також критичним рівнем стану здоровя (В.П. Згідно з прогнозами з кожним роком кількість молоді із критичним рівнем здоровя, а також із вираженими ознаками адиктивної поведінки збільшуватиметься (В.П. Роль автора полягала в розробці комплексної програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи. Розробити програму профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи.У першому розділі «Адиктивна поведінка у підлітків та можливості її корекції засобами фізичного виховання» проведено теоретичний аналіз наукової літератури щодо проблеми виникнення й розповсюдження АП серед учнівської молоді та погіршення стану їх здоровя. Соціологічне спостереження здійснювали методом опитування: проводили анонімне анкетування, теоретичні бесіди із підлітками, вчителями, медичними працівниками та батьками. За результатами анкетування підлітків було розділено на групи. На третьому етапі (2007 - 2008) була виявлена мотивація у підлітків з АП до окремих видів рухової активності, розроблена комплексна програма профілактико-оздоровчих занять, сформована експериментальна група (ЕГ) з 22 підлітків (7 дівчаток і 15 хлопчиків) з АП, проведений заключний експеримент. Категорично не хотіли б займатися спортом 13,5 % учнів, які належали до 1 групи, 36,8 % з 2 групи, а також 52,9 % з 3 групи та учень з четвертої групи.Використовувався інтегративний підхід на підставі педагогічних принципів: направленої ролі педагога, гармонійного розвитку особистості, соціальної адаптації, оздоровчої спрямованості, виховання етичної культури особистості, науковості, свідомості та активності, наочності, доступності, індивідуалізації, диференційованості, систематичності, безперервності, прогресування тренуючих дій, циклічності та вікової адекватності педагогічних дій. З метою формування у підлітків пізнавальних, етичних, творчих і соціальних стимулів, мотивації до здорового способу життя, навчальної та фізкультурної діяльності у процесі занять впливали на аспекти особистості: когнітивний - відтворювали недостатню систему знань з питань валеології, гігієни, дієтології, психічного і фізичного виховання та асоціальної поведінки; аксіологічний - формували систему ціннісного ставлення до свого здоровя, здорового способу життя, матеріальних і духовних цінностей фізичної культури та спорту. Увагу акцентували на агітаційних заняттях, що мали інформаційно-освітню та консультативну спрямованість (використовували відкриті лекційні заняття, індивідуальні бесіди). Для визначення її ефективності було проведено заключний експеримент, результати якого свідчать про позитивний вплив як на психічний та фізичний стани, так і на соціальну поведінку (адиктивність) підлітків ЕГ. Достовірно збільшився показник екскурсії грудної клітини, як у хлопчиків (p< 0,01) та і у дівчаток (p< 0,05), покращилися результати функціональних проб: Штанге (на 33,5 % у хлопчиків - з = 49,30 ± 14,6 с до = 62,47 ± 11,49 с; у дівчаток - c =37,13 ± 8,05 з до = 50,14 ± 12,9 с), Генчі (на 24,6 % у хлопчиків - з = 22,95 ± 7,19 с до = 28,6 ± 5,03 с; у дівчаток - c = 21,12 ± 8,45 с до = 26,2 ± 5,0 с) та індекс волі (на 92,6 % у хлопчиків - з =42,26 ± 25,6 % до =72,8 ± 23,7 %; у девочек - c =24,45 ± 13,4 % до = 65,4 ± 18,4 % (p< 0,01, p< 0,05)).До першої групи (53 учні) увійшли підлітки, які не палять, не вживають спиртних напоїв, токсичних та наркотичних засобів. До другої групи (71 учень) - підлітки, які палять, епізодично вживають спиртні напої та одноразово спробували наркотичні або токсичні речовини. До третьої групи, «групи ризику», (52 учні) - підлітки, які палять, регулярно вживають спиртні напої, епізодично вживають наркотичні або токсичні засоби. До четвертої групи (1 учень) - підлітки які палять, хворі на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію. Серед запропонованих видів рухової активності підлітки з АП віддали перевагу спортивним і східним єдиноборствам (у другій групі хлопчиків - 28,9 % і дівчаток - 18,1 %; у третій групі хлопчиків - 38,4 % і дівчаток - 23,1 %), а також спортивним іграм (у другій групі хлопчиків - 23,6 % і дівчаток - 19,7 %; у третій групі хлопчиків - 22,4 % і дівчаток - 15,4 %).

Основний зміст

1. Аналіз наукової літератури показав, що на сучасному етапі в світовій практиці накопичений певний досвід з формування програм профілактики адиктивної поведінки серед шкільного контингенту. Однак, у нашій країні чіткої профілактичної концепції нема. Відсутня й координація між наявними профілактичними напрямками: психогігієнічним, педагогічним, санітарно-гігієнічним, адміністративно-правовим, економічним, медичним та соціальним. Дані наукової літератури свідчать, що проблема можливості профілактики та корекції АП засобами організованої рухової активності в умовах загальноосвітньої школи майже не вивчена. У спеціальній літературі практично відсутні комплексні програми, в яких використовуються засоби рухової активності з метою профілактики та корекції АП, тому тематика представленої роботи є достатньо актуальною.

2. Із загального підліткового контингенту (n = 504) середніх шкіл № 65 і № 42 м. Києва були відібрані учні (14,1 %) з межовими станами, що передують розвитку АП та учні (10,5 %) групи «соціального ризику» з певними ознаками АП. Залежно від наявності або відсутності ознак адиктивної поведінки та з урахуванням мікросоціальних, біологічних і психологічних чинників підлітків поділили на групи. До першої групи (53 учні) увійшли підлітки, які не палять, не вживають спиртних напоїв, токсичних та наркотичних засобів. До другої групи (71 учень) - підлітки, які палять, епізодично вживають спиртні напої та одноразово спробували наркотичні або токсичні речовини. До третьої групи, «групи ризику», (52 учні) - підлітки, які палять, регулярно вживають спиртні напої, епізодично вживають наркотичні або токсичні засоби. До четвертої групи (1 учень) - підлітки які палять, хворі на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

3. Формування АП в підлітковому віці негативно впливає на компоненти психічного та фізичного стану. Проведені дослідження дозволили виявити основні психофізіологічні відмінні особливості, характерні для даного контингенту учнів, що було відображено статистично значимими (р< 0,01, р< 0,05) розбіжностями за показниками морфофункціонального стану - маси тіла (нижче на 15,3 %), екскурсії грудної клітини (на 23,9 %), індексів Ерісмана та Кетле, ЧСС, АТ (систолічного та діастолічного), ЖЄЛ (на 25,5 % вище кількість осіб із незадовільним показником) та динамічної спірометрії (на 14,9 %), функціональних проб Штанге (на 32,6 %) та Генчі (на 23,3 %), індексу волі (на 104,3 %). У групі підлітків з АП нормальна постава виявлена у 19,3 %, порушення постави - у 80,7 %. Рівень аеробної продуктивності нижчий на 16,4 %, загально груповий показник відповідає нижче середнього та низькому рівням; нервово-психічного статусу - за показниками психічного стану (нижче на 31,8 %), продуктивності запамятовування (на 10,8 %), короткочасної памяті (на 24,1 %), перемикання уваги (на 36,3 %), продуктивності (на 18,9 %), точності (на 10,6 %) та стійкості уваги (на 28,1 %). Підлітки з АП схильні до завищеної або заниженої самооцінки, зневажливе ставляться до навчального процесу (ставляться задовільно - 34,6 %, незадовільно - 50 %). У більшості випадків мають задовільну (48,1 %) або незадовільну (32,6 %) поведінку.

4. Статистично значимі розбіжності виявлені за показниками фізичної підготовленості - нижче на 28,1 % (за винятком тестів - «підтягування на поперечині», «кистьова динамометрія») та соматичного здоровя (нижче на 89,8 %) - індекс Робінсона; проба Руфє (нижче на 44,4 %) та життєвий індекс. У підлітків з АП, переважає низький рівень соматичного здоровя (44,2 %), у їхніх однолітків з 1 групи - середній (39,6 %). Статистично значимі розбіжності виявлені за показниками загального рівня успішності (нижче на 36,4 %) та відвідуваності (нижче на 75,4 %) шкільних занять. Аналіз структури захворюваності дозволив виявити у підлітків з АП найбільш поширені класи захворювань: хвороби органів дихання та загально респіраторні вірусні інфекції (76,9 %); хвороби кістково-мязової системи та функціональні порушення опорно-рухового апарату (42,3 %); хвороби ока та його придаткового апарату (21,1 %).

5. Результати педагогічного спостереження і проведеного анкетування свідчать, що підлітків з АП через їхні особливості характеру: агресивність, конфліктність та запальність, - вабить до відповідних видів спорту. Серед запропонованих видів рухової активності підлітки з АП віддали перевагу спортивним і східним єдиноборствам (у другій групі хлопчиків - 28,9 % і дівчаток - 18,1 %; у третій групі хлопчиків - 38,4 % і дівчаток - 23,1 %), а також спортивним іграм (у другій групі хлопчиків - 23,6 % і дівчаток - 19,7 %; у третій групі хлопчиків - 22,4 % і дівчаток - 15,4 %).

6. Авторська програма побудована з урахуванням педагогічних принципів, орієнтована на фізичне і соціальне виховання підлітків та складається з інформаційно-мотиваційного, розвиваюче-тренувального та заключного етапів. Особливістю програми є використання в заняттях мотиваційновиправданих видів рухової активності. Розроблена програма є комплексною, оскільки рівноцінно впливає на фізичну, психічну і поведінкову сфери підлітків. У програмі занять використовували загальнорозвиваючі та спеціальні засоби рухової активності (елементи східних єдиноборств, рухливі та спортивні ігри, рекреаційні заняття), засоби загартування та реабілітаційні заходи (масаж і самомасаж), консультації з раціонального харчування; засоби психорегуляції: спеціалізований аутотренінг, ідеомоторне тренування, прийоми ейдетики, самонавіювання (самонаказ) та самозосередження, дихальну гімнастику та психоенергетичні комплекси; методи соціальної адаптації: бесіду, відкриті дискусії і диспути, лекційні заняття, рольові ігри та психологічний тренінг. Корекцію поведінкової сфери підлітків здійснювали за допомогою авторитарно-довірливого стилю викладання, підґрунтям якого стали принцип «прямого наставництва», а також окремі установки з кодексу моральних принципів етики східних єдиноборств.

7. Запропонована програма дозволила зменшити негативний вплив АП та поліпшити психічний та фізичний стани підлітків ЕГ. Авторська програма занять активізувала у підлітків антиадиктивну мотивацію та поліпшила соціальну поведінку, істотно змінивши їх ставлення до «стилю» адиктивної поведінки. Отримані результати свідчать про те, що кинули палити 36,3 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 28,6 %) та стали палити менше 40,9 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 42,8 %) підлітків. Від вживання спиртних напоїв цілком відмовилися 27,2 % (хлопчиків - 26,6 %, дівчаток - 28,5 %), при цьому від систематичного вживання спиртного відмовилися 49,2 % (хлопчиків - 53,4 %, дівчаток - 42,9 %). Від вживання токсичних та наркотичних речовин цілком відмовилися 75 % (хлопчиків - 66,7 %, дівчаток - 50 %) школярів. Підлітки значно соціалізувалися, змінили свої погляди та переконання: стали менш тривожними, агресивними та конфліктними з оточуючими (63,6 %). Деякі (18,1 %) стали волонтерами з пропаганди здорового способу життя серед однолітків, деякі (22,7 %) визнали, що хочуть змінити своє асоціальне оточення на спортивний колектив.

8. Розроблена програма значно вплинула на компоненти психічного та фізичного стану підлітків ЕГ. Були покращені показники, що характеризують морфо функціональний стан (р< 0,01, р< 0,05): індекс Ерісмана (з = - 0,14 ± 5,55 балів до = 0,70 ± 4,37 балів); індекс Кетле (з =328,81 ± 54,85 балів до = 336,03 ± 50,98 балів); життєва ємність легень (з = 2652,2 ± 535,5 мл до = 3153,6 ± 634,1 мл); динамічна спірометрія (з =2684,1 ± 625,9 мл до =3200 ± 650,1 мл); ЕГК (з =6,79 ± 1,84 см до =8,19 ± 1,42 см); функціональні проби Штанге (з =44,74 ± 14,34с до =58,55 ± 13,16 с); Генчі; (з =22,12 ± 7,36 с до =27,85 ± 5,03 с); індекс волі (на 92,4 % з =36,41 ± 23,52 % до =70,45 ± 22,02 %). Збільшилася кількість підлітків (на 22,7 % та 13,7 %), ЧСС (з = 74,77 ± 11,4 уд ?хв. -1 до = 72,3 ± 61,6 уд ? хв.-1) та АТ яких знаходиться в межах фізіологічної норми. На 22,7 % збільшилася кількість школярів з нормальною поставою та на 13,6 % - з нормальною масою тіла. Покращився рівень соматичного здоровя (на 64,9 % з = 4,05 ± 2,34 балів до = 6,68 ± 2,95 балів), особливо наступні показники: життєвий індекс - на 13,3 %; силовий індекс - на 15,8 %; індекс Робинсона - на 4,38 %; індекс Руфье - на 28,7 %.

Покращилися показники, що характеризують рівень фізичної підготовленості: «біг на 60 метрів» - на 8,45 %; кистьова динамометрія - на 21,8 %; «піднімання за 1 хв., з положення лежачи на спині» - на 17,8 %; «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» - на 28,2 %; «стрибок у довжину з місця» - на 12,9 %; «підтягування на поперечені» - на 75 %; «човниковий біг 4 по 9 м» - на 7,9 %; «біг на 1500 метрів» - на 13,3 %; «нахил тулуба з положення сидячи» - на 35,9 %. Знизилися показники загальної захворюваності школярів: на 9 % збільшилася кількість підлітків, які не хворіли жодного разу, та на 18,2 % - що хворіли епізодично протягом року. На 21,8 % покращилися показники особистої успішності та відвідуваності шкільних занять - на 31,8 %. На 42,8 % скоротилася загальна кількість прогулів занять.

Покращилися показники, що характеризують нервово-психічний статус: психічний стан - на 19,9 %; перемикання уваги - на 16,7 %; обсяг короткочасної памяті - на 18,5 % та продуктивність запамятовування - на 13,5 %; продуктивність уваги - на 8,4 %; точність уваги - на 7,6 % та стійкість уваги - на 19,2 %. У підлітків змінилася соціальна поведінка (знизилася конфліктність та агресивність), поліпшилися взаємини з однолітками та ставлення до навчальноъ й суспільної шкільної діяльності.

9. Проведені педагогічні дослідження підтверджують доцільність і ефективність використовуваної авторської програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з АП, що свідчить про її практичну значущість. Перспективи подальших досліджень повязані із впровадженням у програму занять нових популярних серед молоді видів рухової активності, а також із розробкою комплексної науково-обґрунтованої програми профілактико-оздоровчих занять для учнів з АП в умовах загальноосвітньої школи, розташованої в сільській місцевості.

1. Підпомога А.Ю. Основні принципи, напрями та концепції сучасних технологій профілактики адиктивної поведінки серед підлітків / А.Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 3. - 2007. - С. 78 - 82.

2. Підпомога А.Ю. Соціально-культурні та психобіологічні детермінанти виникнення адиктивної поведінки у підлітків / А.Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 1. - 2008. - С. 104 - 108.

3. Підпомога А.Ю. Ієрархія життєвих цінностей та мотивації до рухової активності у школярів з адиктивною поведінкою / А.Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 2. - 2009. - С. 95 - 98.

4. Підпомога А.Ю. Обґрунтування комплексної програми профілактико-оздоровчих заходів для підлітків з адиктивною поведінкою / А. Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 1. - 2011. - С. 58 - 63.

5. Підпомога А.Ю. Вплив комплексної програми корекційно-оздоровчих заходів на соціальну поведінку, психічний та фізичний стан підлітків з адиктивною поведінкою / А.Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 2. - 2011. - С. 76 - 80.

6. Пидпомога А.Ю. Факторы риска как многоаспектная социальная, экономическая, медицинская и демографическая проблема украинского общества / А.Ю. Пидпомога // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 59 - 60.

7. Підпомога А.Ю. Вирішення проблеми адиктивної поведінки студентської молоді засобами фізичної культури / А.Ю. Підпомога, Л.С. Кравченко, Й.Ф. Земцов // Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2011. - С. 29 - 32. Участь здобувача полягає в інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.