Висвітлюється процес виникнення і функціонування адвокатських палат на території Галичини у другій половині ХІХ століття, з’ясовується їх правовий статус. Правовий статус адвокатських палат до прийняття закону про адвокатуру від 6 липня 1868 року.
Аннотация к работе
Серед значної кількості питань, що стосуються історії становлення і розвитку інституту адвокатури в Галичині у ХІХ ст., важливо встановити, коли ж саме було засновано в Галичині перші адвокатські палати, яким чином вони діяли. Належне зясування цього питання дозволить по-новому глянути на правотворчі процеси, на розвиток інституту адвокатури в Галичині, дозволить успішно наблизитися до обєктивного розуміння й оцінки правового статусу адвокатури, особливостей становлення і розвитку цього інституту. За надводним декретом від 30 січня 1797 р., відрізняли адвокатів у Львові, Тарнові і Станіславі від адвокатів, які працювали в інших місцевостях; перших називали advocate proviciales, а решту - forenses; були ще advocati judiciale, які представляли своїх клієнтів перед цивільною адміністрацією [1, c. У Галичині, як і в усій Польщі до захоплення її Австрією, не існувало певної організаційної структури адвокатури, вона не була обєднана в окрему корпорацію, не існувало автономних органів адвокатури, хоча ідея обєднання адвокатів в «Collegium Advocatorum» зявлялася вже навіть у XVII ст. Вирішуючи питання, повязані з прийомом в адвокатуру, міністр юстиції та вищий крайовий суд кожен раз намагалися зясувати думку крайових адвокатів щодо прийняття нових кандидатів адвокатури.
Список литературы
1. Никифорак М.В. Адвокатура на Буковині в період її входження до Австрії // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 14. Правознавство. - Чернівці, 1997. - С. 70-76.
2. Car Stanislaw. Zarys historyi adwokatury w Polsce // Palestra. - S. 562-570.
3. Torosiewicz Dawid. Mysli o powolaniu obroncow sadowych. - W., 1822. - 250 s.