Механізм медичного страхування в Україні. Проблема погіршення стану здоров"я населення. Забезпечення ефективної профілактики й якісного медичного обслуговування. Досвід обов’язкового медичного страхування в Німеччині, Франції, Швеції, Великій Британії.
Аннотация к работе
Діяльність закладів охорони здоровя має значну соціальну значимість, тобто вона повязана з потребами першочергової соціальної направленості, що обумовлює необхідність підтримки системи охорони здоровя з боку суспільства накопичений багаторічний досвід у галузі медичного страхування свідчить про високу ефективність різних моделей і систем медичного страхування та страхування здоровя. У таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швеція та Японія домінує система обовязкового медичного страхування, у той час як у США переважає змішана форма фінансування медичної допомоги, де близько 90% населення користується послугами приватних страхових компаній. Основним принципом німецької системи медичного страхування є те, що уряд не бере на себе відповідальність за фінансування охорони здоровя (за винятком деяких його сегментів), а лише надає умови для того, щоб необхідні фонди були створені працівниками та роботодавцями, а також здійснює нагляд за функціонуванням усієї системи медичного страхування. Лікарняні каси обовязкового медичного страхування є товариствами соціальної солідарності: сплачують страхування всі, отримують медичну допомогу тільки ті, хто захворів. На сьогодні у Франції існує єдина ієрархія страхових кас, діє вертикальна система медичного страхування: могутня страхова організація - Національна страхова організація (національна каса страхування найманих робітників), що знаходиться під контролем Міністерства соціального забезпечення та праці й обіймає 78% населення, має 129 місцевих відділень, кожне з яких відповідає за страхування в окремому регіоні і не конкурує з іншими.Отже, в Україні медичне страхування, як загальнообовязкове на даному етапі фінансується за рахунок державного бюджету. Тому враховуючи вище зазначене, на мою думку, потрібно констатувати на реформуванні системи охорони здоровя, і тому система охорони здоровя повинна починатися, перш за все, з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної схеми фінансування, що передбачає обовязковий перехід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення.
Вывод
Отже, в Україні медичне страхування, як загальнообовязкове на даному етапі фінансується за рахунок державного бюджету. Тому враховуючи вище зазначене, на мою думку, потрібно констатувати на реформуванні системи охорони здоровя, і тому система охорони здоровя повинна починатися, перш за все, з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної схеми фінансування, що передбачає обовязковий перехід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення. І на мою думку, при цьому головним і визначальним повинно стати поєднання бюджетного фінансування та комерційного медичного страхування. Я вважаю, що в цих умовах медичне страхування повинно поділятись на три рівні: - перший рівень: виділення коштів з бюджету на надання мінімальних медичних послуг ( перша допомога);
- другий рівень: визначення Міністерством охорони здоровя України переліку хвороб, які будуть лікуватися за рахунок бюджетних коштів;
- третій рівень: комерційне страхування, яке передбачає отримання медичних послуг лише через систему медичного страхування у страхових організаціях.
І як наслідок, поступове впровадження цих елементів дозволить отримувати якісну медичну допомогу кожному громадянину країни.
Безумовно, розвиток медичного страхового сектору в Україні повинен спиратися на добре продуману, довгострокову концепцію страхування, що враховує як сучасне фінансово-економічне становище в державі, так і світовий досвід. В основу концепції має бути покладено вирішення питання обовязкового медичного страхування громадян встановлення співвідношення між обовязковим та добровільним медичним страхуванням, визначення фінансових коштів як із розробкою механізму їх отримання, так і механізму контролю за їх використанням. Такі дії,на мою думку, на макроекономічному рівні сприятимуть у майбутньому не лише впровадження процесу медичного страхування зокрема,а й,покращенню всіє системи надання страхових послуг в умовах ринкового управлінського процесу.
Список литературы
1. Рудень В.В. Фінансування медичного забезпечення в Україні: проблеми та шляхи розвязання / В.В. Рудень, О.М. Сидорчук. // Фінанси України. - 2009. - №8. - С.25-34.
2. Мачуга Н. Проблеми становлення медичного страхування в Україні //Банківська справа. - 2000. - № 5. - C. 23-24
3. Мних М. Проблеми та перспективи розвитку медичного страхування в Україні //Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - № 2. - C. 21-28
4. Мних М. Іноземний досвід медичного страхування //Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 12. - C. 18-23
5. Черненко В.Е. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоровя. Уроки для України / В.Г. Черненко, В.М. Рудий. - К.:SOCON ltd, Академ-прес, 2009.-112 с.