Правові повноваження французького парламенту. Становлення бюджетних відносин у Франції. Підтримання благополуччя вищих верств суспільства. Розгляд бюджетних питань на зборах генеральних штатів. Здійснення фінансових реформ з метою збалансування бюджету.
Аннотация к работе
Духовно-лицарський Орден тамплієрів був заснований у XII ст. для підтримки походів хрестоносців і перебував під особливим покровительством римських пап. У1305 р. була спроба Ради, яку зібрали з невеликої кількості баронів і прелатів, примусити архієпископів, єпископів, старшин, монастирі, герцогів, графів, заміжніх і незаміжніх жінок платити певну плату королю зі свого майна, але ці верстви населення не виконували такого рішення, зважаючи на недостатньо авторитетне і представницьке зібрання Ради. Доказами такого безсилля є практика, коли королі власною владою встановлювали і збирали податки, хоча Штати ще в 1483 р. урочисто затвердили, що "віднині не можна накласти на народ ніякої податі, не зібравши Штати і не отримавши їхньої згоди". Якщо парламент ухвалював будь-який законодавчий акт, що не подобався королю, то достатньо було одного королівського засідання (lit de justice), щоб дозволити королю віддати наказ зареєструвати інші едикти, яких парламент не підтримав. Після того, як дві промови були виголошені, хранитель печаток, знову ставав навколішки, піднімався, підходив до трону, повертався на своє місце, сідав, одягав капелюха і промовляв: "Король на королівському засіданні наказав і наказує, щоб щойно зачитані едикти були занесені в реєстр його парламенту".