Історія становлення сучасної концепції неясності. Аналіз формування передумов початку історії поняття неясності в ранній аналітичній філософії на основі праць Г. Фреге, Б. Рассела та Ч. Пірса. Виявлення напрямків в історії виникнення сучасної концепції.
Аннотация к работе
Хоча усвідомлення проблем, що виникають внаслідок неясності (зокрема, парадоксу "Купа"), зявилось ще в античності, однак, неясність як така стає предметом логіко-філософських досліджень лише наприкінці XIX - на початку XX століть, коли виникає сучасна логіка (витоки дослідження явища неясності можна знайти в працях Ґ. Хоче Фреґе ще бракувало окремого терміну для позначення неясності в сучасному розумінні (він говорить просто про невизначеність загалом, інколи не диференціюючи неясність від інших видів семантичної невизначеності, таких як двозначність, неповнота або залежність від контексту), але про те, що Фреґе мав інтуїтивне розуміння сучасної концепції неясності, свідчить метафора, яку Фреґе використовував в праці "Основні закони арифметики" при обговорені неповноти визначення поняття: "Визначення поняття має бути повним; воно має для кожного предмету недвозначно визначати, чи підпадає він під це поняття. Просторова метафора, яку використовує Фреґе добре ілюструє відмінність між неясними та точними поняттями й термінами: термін, що не є неясним (є точним), є чітко визначеним у тому значені, що він чітко розподіляє предмети на ті, що належать до екстенсії терміну, та на ті, що належать до екстенсії його заперечення; неясним є той термін, визначення якого уможливлює проміжні "спірні випадки" (випадки, стосовно яких є невизначеним, чи застосовується термін). Власне, саме завдяки Расселу технічне значення терміну "неясність" стало канонічним (хоча іноді його теорія чітко не відмежовує неясності від загальності та неспецифічності відповідно до його задуму). Більшість сучасних філософів погоджується в тому, що расселове обговорення явища неясності зробило важливий внесок у формування сучасної філософської концепції неясності та вперше виявило багато суттєвих для сучасної філософії мови аспектів цього явища: "Рассел сприяв тому, що технічне значення [концепції неясності] стало канонічним [в сучасні логіці та філософії мови]... разом з ним, проблема неясності вперше систематично представлена у формі близькій до сучасної" [10, с.
Список литературы
1. Black M. Vagueness: an exercise in logical analysis // Vagueness: A Reader / Ed. by R. Keefe and P. Smith. - Cambridge: MIT Press, 1996. - P.69-81.
2. Dummett M. Interpretation of Freges Philosophy. - Cambridge: Harvard University Press, 1981. - 480 p.
3. Frege G. Translations from the Philosophical Writings of Gottlob Frege / Eds. P. T. Geach, M. Black. - Oxford: Basil Blackwell, 1960. - 254 p.
4. Peirce C. S. Vague (in logic) // Dictionary of Philosophy and Psychology / Ed. by J. M. Baldwin. - New York: MACMILLAN, 1902. - P.748.
5. Peirce C. S. Collected Papers of Charles Sanders Peirce // Ed. by Ch. Harteshorne and P. Weiss, Volume 4. - Cambridge: Harvard University Press, 1933. - 677 p.
6. Peirce C. S. Collected Papers of Charles Sanders Peirce // Ed. by Ch. Harteshorne and P. Weiss, Volume 5. - Cambridge: Harvard University Press, 1934. - 615 p.
7. Peirce C. S. The Essential Peirce: Selected Philosophical Writings, Volume 2 (1893-1913). - Bloomington & Indianapolis: Indiana University Press, 1998. - 624 p.
8. Puryear S. Frege on Vagueness and Ordinary Language // Philosophical Quarterly 63 (2013). - P.120-140.
9. Russell B. Vagueness // Vagueness: A Reader / Ed. by R. Keefe and P. Smith. - Cambridge: MIT Press, 1996. - P.61-68.
10. Williamson T. Vagueness. - London: Routledge, 1994. - 325p.
11. Wright C. On the Coherence of Vague Predicates // Synthese 30 (1975). - P.325-365.