Українське художнє скло ХVІІІ ст. Типова барокова форма скляного посуду. Українське гутництво 60-80-х рр. Народні традиції гутництва, їх місце в промисловості радянської доби. Сучасний стан львівського склоробництва. А. Бокотей і феномен української гути.
Аннотация к работе
Народні традиції гутництва мають визначальне місце в промисловості радянської доби.1 Сучасний стан львівського склоробництва.В умовах духовного відродження українського народу та розбудови незалежної української держави зростає роль та значення національних традицій, зокрема в декоративно-прикладному мистецтві, як культуротворчому засобі. Головною тенденцією 80-х-90-х років стало утвердження самостійної ролі творів декоративно-прикладного мистецтва в ряді пластичних мистецтв, активно відбувається трансформація предметної форми від утилітарної до суто декоративної, посилюється роль обємно-просторових виробів у створенні емоційно-образного середовища. Твори скла, кераміки, дерева, металу стають вільним пластичним обєктом - артефактом. звляється ряд термінів і понять, таких , як “мистецтво предмета”, “склопластика”, “обємно-просторовий обєкт”, “ландшафтне скло”, які відображають новий рівень творчого осмислення і практичної діяльності сучасних художників, сучасної естетики декоративного мистецтва. Метою даного дослідження курсової роботи - є дослідити історію формування, розвитку гутного скла на Україні та зясувати сучасний його стан. За останній час і протягом минулих десятиліть історики-мистецтвознавці доклали чимало зусиль для дослідження даної теми (Ботанова А, 2001; Біляшевський М., 1913; Сердюкова О., 1997; Тищенко О.Вилучивши свинець із скломаси та замінивши його поташем, міські склороби подолали одну з найбільших труднощів на шляху до масового виробництва віконного скла та посуду. Але водночас виникла інша - необхідність завозити в міські склоробні майстерні велику кількість деревини для виготовлення поташу з її попелу та для палива, вапняк і пісок, з яких в суміші з поташем варили скломасу. Був лише один спосіб вийти з цього складного становища: перевести виробництво скляних виробів на периферію, в ліси, безпосередньо до джерел палива й сировини. Скло в розтопленому стані може розчиняти кварц, глинозем, різні оксиди або просто утворювати суміш з різними вогнестійкими речовинами. Крім заготівлі лісу на паливо та переробки деревного попелу на поташ, треба було робити заготівлю глиняної маси, вміти формувати з неї горщики чи тиглі, в яких варилося скло, випалювати їх, заготовляти шихту - суміш сировинних матеріалів за рецептами, які трималися у секреті, варити скло з шихти, нарешті, вміти різноманітними засобами формувати з розтопленого скла вироби.Скляри підвищувати якості скломаси, удосконалювати форми посуду та розширювали його асортимент, впроваджували різноманітні техніки художнього оздоблення. Гутна справа, хоча і була певною мірою відокремлена від суміжних видів художніх ремесел, виходячи із специфіки процесу виготовлення, але, існуючи в час панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворення, а найбільше в орнаментику. На відміну від Росії та Західної Європи, де типовою бароковою формою скляного посуду були бокал і кубок, в Україні - пляшка-штоф, збережені в музейних збірках і архівних матеріалах. Біляшівський, один з перших дослідників українського гутного скла, звергав увагу саме на його внутрішню та зовнішню гармонійність: "...візьмем вироби XVIII-го віку (мається на увазі гутне скло) - усюди бачимо чи гарну лінію форми, чи справжню оздобу: поруч з практичною метою завше йде бажання [3;140] На початку XX століття майже все скло випускалося склоробними заводами, їх продукцію становили вироби, позбавлені художніх якостей - тарне та віконне скло, господарський посуд.Це перша мистецька акція в Україні, в якій взяли участь найвідоміші художники скла, мистецькі критики та колекціонери з 18 країн світу: України, Бельгії, Білорусії, Вірменії, Естонії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Японії. Впродовж 10 днів мистці намагалися глибше проникнути в таємниці мистецтва скла, реалізуючи свої творчі задуми за допомогою майстрів Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, на базі якої і проходила робота симпозіуму. В цей час вперше відбувся Міжнародний студентський симпозіум з гутного скла, за участю студентів України, Литви, Латвії, Естонії, Росії, Чехії, Польщі та Франції. Відкриття унікального в Україні «Музею сучасного скла», де представлені твори учасників Міжнародного симпозіуму 1989 року (Львів) стало важливою подією в мистецтві. А Львів і Україна отримали в дар твори, виконані художниками за час проведення симпозіуму, колекцію, рівної якій немає в Східній Європі.Отже, проаналізувавши всі відомості, розглянені в першому розділі даної роботи можна зробити такі висновки: Виникнення скляного виробництва на землях нашої батьківщини відноситься до IV-V ст. н.е. Високу майстерність і вміння використовувати декоративні властивості вільно видувного скла гутники показали на фігурному посуді. Для періоду бароко типовою формою посуду в Україні була пляшка-штоф. Даючи населенню матеріальну користь і можливості творчої діяльності, гутний промисел значною мірою сприяв розвиткові міст. Перехід ві
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні
1.1 Українське художнє скло XVIII ст. Типова барокова форма скляного посуду в Україні - пляшка-штоф