Заробітна плата: сутність, форми та теоретичні концепції - Курсовая работа

Міністерство освіти та науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра економічної теорії та конкурентної політики КУРСОВА РОБОТА Макроекономіка на тему Заробітна плата: сутність, форми та теоретичні концепції Київ 2013 Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи заробітної плати 1.1 Теорії заробітної плати 1.2 Сутність та функції заробітної плати 1.3 Форми та системи оплати праці Розділ 2. Регулювання заробітної плати 2.1 Економічні закони як механізм регулювання розподільчих відносин 2.2 Державна політика регулювання заробітної плати 2.3 Контроль за додержанням законодавства про працю Розділ 3. Перспективи вдосконалення оплати праці в Україні 3.1 Взаємозалежність оплати праці та мотивації працівників 3.2 Шляхи підвищення ефективності системи оплати праці та перспективи зростання заробітної плати в основних сферах економіки Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості. При цьому, якщо для найманих працівників вона є основним джерелом доходу, то для роботодавців - це елемент витрат на виробництво, що впливає на конкурентоспроможність продукції, доходи підприємства, прибутки підприємців. В умовах сучасного ринкового механізму через формування сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили. На першому етапі еволюції класичної політичної економії основоположники трудової (витратної) теорії вартості товарів і послуг В. Петті і П. Буагільбер заробітну плату характеризували як ціну праці працівника, що є мінімумом коштів для його існування та існування його родини. Леонтьева: Посилання на те, що жоден працівник не торгувався за реальну заробітну плату - навіть якщо це так, - абсолютно нічого не доводить, оскільки, торгуючись за власну заробітну плату у грошовому виразі, працівник може насправді керуватись у своїх діях реальною купівельною спроможністю доходу. Тюрго погоджувався з В. Петті та Ф. Кєне і вважав, що вона є результатом від продажу своєї праці іншим і що вона обмежена необхідним мінімумом для його існування ... тим, що йому безумовно необхідно для підтримання життя. Другий етап еволюції класичної політекономії повязаний з ученням А. Сміта, який зазначав: За наявності високої заробітної плати можна завжди знайти працівників більш діяльних, старанних і тямущих, ніж за низької заробітної плати. Разом з іншими ученими він сформулював теорію фонду загальних суспільних коштів на оплату праці, згідно з якою такий фонд потрібно поділити на кількість працюючих, що й покаже рівень середньої заробітної плати. Автор Капіталу К. Маркс вважав, що отримання найманим працівником заробітної плати є результатом обміну з капіталістом проданою робочою силою, а не самою працею. Представники теорії соціальної сили М. Туган-Барановський і Й. Шумпетер вважали, що прибутки між соціальними прошарками суспільства розподіляються згідно з рідкісністю кожного прошарку, при цьому профспілки виступають у ролі монополій. А. Підприємство самостійно встановлює в колективному договорі форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій винагород та інших заохочувальних, компенсацій і гарантійних виплат. Як правило, день виплати авансу припадає на другу половину місяця, тому можна говорити про те, що аванс - це виплата за фактично відпрацьований час. Так, концепція соціального ринкового господарства, основоположниками якої є Л. Ерхард та В. Ойкен, значно відрізняється від теорії класичного ліберального господарства - концепції ринкової економіки, де державі відводилася роль нічного сторожа. Друга істотна відмінність даних теорій полягає в тому, що якщо, на думку Л. Ерхарда, для досягнення соціальної спрямованості економіки потрібно піднімати виробництво, а не удосконалювати розподіл, то, за твердженням одного з представників теорії змішаної економіки Е. Хансена, головною функцією держави добробуту виступає саме перерозподіл виробленого доходу.