Запозичення як засіб номінації термінолексики. Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов. Морфологічний та словотвірний аналіз зібраного лексичного матеріалу. Правила використання екологічних запозичених термінів у німецькій мові.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ 1.1 Запозичення як засіб номінації термінолексики 1.2 Види запозичення 1.3 Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов РОЗДІЛ 2. ЗАПОЗИЧЕННЯ В НІМЕЦЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЇ 2.1 Загальний аналіз зібраного лексичного матеріалу 2.2 Морфологічний та словотвірний аналізи ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК ВСТУП Курсова робота, темою якої є запозичення як спосіб номінації екологічних понять, присвячена дослідженню особливостей вживання екологічних запозичень, визначенню найпродуктивніших шляхів збагачення словникового складу німецької мови. В лексикології проблема запозичень з однієї мови в іншу на даний час вивчена достатньо, однак існує ряд тем, які ще потребують свого детальнішого вивчення, адже йдеться про екологічну термінологію, що під впливом різних причин змінюються у часі та просторі й відповідно до цього спричиняють утворення різних видів запозичень. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ 1.1 Запозичення як засіб номінації термінолексики Мова, як відомо, є складноструктурованою, поліфункціональною системою, яка постійно еволюціонує під впливом цілої низки зовнішніх та внутрішніх чинників. Дія цих чинників або, як їх називає Б.М.Головін, умов, завжди здійснюється комплексно, оскільки будь-які зміни в мові відбуваються за певних внутрішніх та зовнішніх умов одночасно. Німецькі вчені Е.Ріхтер [16,с.19-20] і К.Мьоллер [17,с.80-96] розширюють уявлення про причини, які сприяють запозиченню слів, і про звязок цих причин з адаптацією слова у мові-рецепторі.