Основні мовностилістичні особливості рекламного тексту. Склад та типи запозиченої лексики, яка функціонує в сучасній комерційній рекламі. Інформативний потенціал і функціональну своєрідність використання іншомовних слів у комерційній діяльності.
Аннотация к работе
Значні трансформації в соціально-економічному, політичному і культурному житті соціуму на території всього пострадянського простору у кінці XX - на початку ХХІ ст. стали основою для розвитку активних процесів у російській мові новітнього періоду, у результаті дії яких зявилася величезна кількість нових явищ на всіх рівнях мовної системи. Ці явища в сучасній російській мові повязані насамперед з активізацією лексичних запозичень, що визначається безпосередньою спрямованістю лексики до позамовної дійсності і тих глобальних змін, що у ній відбуваються у звязку з демократизацією суспільства, відкритим співробітництвом з іншими країнами у різних галузях діяльності, співіснуванням та обміном інформацією в різних сферах. Інтенсивність використання нових чи раніше існуючих лексем з очевидними ознаками іншомовного походження в мові комерційної реклами є так званою «кількісною» причиною, що обумовила важливість і актуальність цього дослідження, що посилюється і тим фактом, що вивчення інформативного і соціокультурного значення запозиченої лексики в російськомовній рекламі кінця XX - початку ХХІ ст. предметом комплексного опису не було. Ще більш важливою обставиною, що спонукала нас звернутися до цієї теми і також обумовила її актуальність, є причина «якісного» характеру, повязана з більш серйозним соціокультурним впливом реклами на російськомовне суспільство. На нашу думку, дослідження іншомовної лексики, яка використовується в сучасній російськомовній рекламі, допоможе реально представити масштаби і наслідки впливу запозичень не тільки на мову ЗМІ та рекламну комунікацію зокрема, але й на російську мову в цілому.У першому розділі «Лінгвістичні основи дослідження рекламної комунікації» представлено аналіз вивчення проблеми, пояснено зміст і обсяг необхідних термінологічних понять; розглянуто сучасні аспекти дослідження реклами, показано загальні підходи до розуміння терміна реклама; визначено місце реклами в системі масової комунікації; встановлено функціональні особливості мови реклами. У сферу цього напрямку входить вивчення моделей створення рекламних текстів, розробка принципів відношення до них (їхнє сприйняття чи ні), створення номенклатури засобів актуалізації мовних одиниць у тексті, аналіз синтаксису реклами з точки зору його ролі в досягненні мети рекламної комунікації; визначення жанрової своєрідності реклами та її місця у системі функціональних стилів тощо. Визнаючи актуальність названих завдань, відзначаємо, що реклама, а в цьому разі рекламознавство - це нова наукова галузь про рекламу. Рекламу можна визначити як одну з моделей соціального і динамічного процесу спілкування, вказуючи тим самим на специфіку тієї форми, яка репрезентує рекламу. Таким чином, серед носіїв тієї самої мови можна виділити (в аспекті сприйняття інформації) не тільки соціально-професійні, освітні та ін. групи, але й, виходячи з властивого їм типу комунікативно-пізнавальної діяльності, три умовні семіотичні групи за їх тезаурусом та вмінням оперувати його елементами відповідно до мотивів і мети спілкування: 1) група, представники якої достатньою мірою володіють елементами мови реклами в цілому, мають уявлення про структуру і призначення тексту рекламної пропозиції, але через свою духовну спрямованість здатні адекватно інтерпретувати не кожен рекламний текст; 2) група, до якої входять люди професійної орієнтації та 3) семіотична група, наймасовіша і найбільш «споживацька».У розділі відзначається, що нові іншомовні слова в мові реклами мають не тільки інформативний, але й значний соціокультурний потенціал, експліцитно або імпліцитно впливаючи на формування моди, соціальних пріоритетів, що дозволяє говорити про здатність запозиченої лексики у певні періоди розвитку мови перетворюватися у своєрідний індикатор, барометр соціальних інтересів і цінностей. У розділі відзначається, що специфіка російськомовної комерційної реклами досліджуваного періоду формується під безпосереднім впливом «прозахідних зразків», тому масштабне запозичення в російськомовній рекламі охоплює не тільки переймання композиційних прийомів створення рекламних матеріалів, образів, лексичних засобів і характерних синтаксичних конструкцій, але і некритичне запозичення образу західного споживача, а також західного рекламодавця. Такою «еталонною» групою на початку 90-х років минулого століття стає прошарок так званих «нових» підприємців, що характеризується підприємницько-купівельною активністю і позитивною настроєністю на рекламу. Яскравим показником належності до соціальних «еталонних» груп, які виділилися в суспільстві, є в межах рекламного дискурсу іншомовна лексика, що іменує «нових» підприємців, торговельних агентів, представників престижних професій, які уособлюють у першу чергу європейські стандарти (мерчендайзер, бренд-менеджер, визажист-креатор, артдиректор тощо); лексика бізнесу-побуту, що позначає предмети і послуги, які повинні творити гідне оточення підприємцям нового типу (офис, органайзер, ноутбук тощо); лексика, що називає поняття і реалії світського сп