Поняття та правова природа заповіту як одностороннього правочину. Його форма та зміст, нотаріальне посвідчення і порядок виконання. Принцип свободи при його складенні. Право заповідача на скасування та зміну заповіту. Підстави визнання його недійсним.
Аннотация к работе
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Юридичний факультет Кафедра цивільно-правових дисциплін КУРСОВА РОБОТА з курсу “Цивільне право” на тему: «Заповіт як односторонній правочин: умови його дійсності» Студентки Оленич Аліни Федорівни м. Ужгород - 2013 рік Зміст Вступ Розділ І. Поняття та правова природа заповіту як одностороннього правочину 1.1 Поняття та значення заповіту 1.2 Правова природа заповіту як одностороннього правочину 1.3 Принцип свободи при складенні заповіту Розділ ІІ. Порядок укладення та посвідчення заповіту 2.1 Форма та зміст заповіту 2.2 Нотаріальне посвідчення заповіту 2.3 Поняття та зміст заповідального відказу Розділ ІІІ. Виконання, зміна та скасування заповіту 3.1 Порядок виконання заповіту 3.2 Право заповідача на скасування та зміну заповіту 3.3 Підстави визнання заповіту недійсним Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність дослідження даної теми полягає в тому, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату. Заповіт також відноситься до правочинів, але для настання наслідків достатньо волі одного суб’єкту. Отже, можна говорити про особливий правовий інститут у цивільному праві - інститут заповіту, що і зумовлює актуальність його дослідження. Заповіт - це розпорядження фізичної особи (спадкодавця) щодо свого майна на випадок своєї смерті, вчинене у встановленому законом порядку. Дослідженням даного питання займалися: Галюк В.В.,Підопригора О.А., Заіка Ю.О., Харитонов Є.О., Старцев О.В., Дзера О.В. та ін. Мета курсової роботи полягає у дослідженні особливостей спадкування за заповітом у цивільному законодавстві України. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання: - розглянути поняття, форму та порядок вчинення заповіту; - вивчити порядок нотаріального посвідчення заповіту; - розглянути заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених заповітів; - проаналізувати порядок виконання, скасування і зміни заповіту. У першому розділі дається поняття заповіту, складу спадщини, специфічні ознаки заповіту, як одностороннього правочину, розкривається зміст принципу свободи при складенні заповіту. Тут також наводиться процедура призначення виконавця, його права та обов’язки, права та обов’язки спадкоємців по відношенню до виконавця, право заповідача на скасування або зміну заповіту та підстави, за яких заповіт може бути визнаний недійсним. У цьому випадку особа не може одержати право на спадкування. Всі майнові права, що входять до складу спадкового майна, становлять так званий спадковий актив. Наприклад, не переходять до спадкоємців права і обовязки, що виникають з договору доручення (ст.392 ЦК України). Капітани морських суден зобовязані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступного направлення їх до державного нотаріального архіву чи державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача[20]. 2.3 Поняття та зміст заповідального відказу Можливість встановлення заповідального відказу передбачена у статтях 1237, 1238 ЦК України.