Характерні властивості, побут та звичаї Запорізької Січі. Причини та процес виникнення українського козацтва. Зовнішньо-політичні зв’язки козацької держави. Прагнення козацтва до свободи, незалежного державного життя і створення рівноправного суспільства.
Аннотация к работе
Мета: зясувати становище Запорізької Січі як вільної республіки; відобразити прагнення українського козацтва до свободи, незалежного державного життя і створення рівноправного суспільства. Завдання: дослідити становище українського козацтва, виявити характерні властивості Запорізької Січі, побут та звичаї, висвітлити причини та процес виникнення українського козацтва.Виникнення Запорозької Січі було зумовлене колонізацією Середнього Придніпровя феодалами Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, посиленням феодально-кріпосницького та національного гніту і пробудженням самосвідомості українського народу. Пізніше, в звязку з посиленням наступу панів і кримських татар на Запоріжжя, козаки для згуртування своїх сил обєдналися в одну Січ. За його розповіддю, козаки за Дніпровими порогами влітку займалися промислами (рибальством, мисливством, бджільництвом), а взимку розходилися по найближчих містах (Київ, Черкаси та ін.), залишаючи в безпечному місці на острові в Коші кількасот озброєних вогнепальною зброєю і гарматами козаків. Острів Томаківку (названий пізніше Буцьким, а також Дніпровським і Городищем), який панував над навколишньою місцевістю і був чудовим природним укріпленням, можна вважати місцем, де було засновано Запорізьку Січ як організацію всього козацтва за порогами.[1] Основними причинами виникнення козацтва було: посилення феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту з боку Литви і Польщі, необхідність захисту своїх земель від постійних нападів султанської Туреччини і Кримського ханства.Запорізька Січ стала тим місцем, де козацтво продовжило державницькі традиції України, що брали свій початок у Київській Русі, Галицько-Волинському і королівстві, Литовсько-Руській державі. Воно витворило власну військово-політичну і господарську організацію, поступово перетворюючи її у своєрідну державу зі значними підконтрольними територіями, багатотисячною армією, адміністративним апаратом, звичаєвим правом та символікою (корогви, бунчук, булава, печатка із зображенням герба Запорізької Січі - козак із шаблею при боці й рушницею на лівому плечі). Тут діяв самобутній державний устрій, що виключав узурпацію влади козацькою старшиною, передбачаючи щорічні звіти та перевибори всіх посадових осіб.[9] Відзначаючи специфічні риси політичної організації запорозького козацтва, Січ називають "козацькою республікою". Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки.У постійній боротьбі з ворогами запорізьке козацтво створило самобутнє військове мистецтво, ставши на рівень кращих європейських армій. Поширеними були також луки зі стрілами, бойові ножі, келепи (рід бойового молота) або чекани, якими розбивали ворожі обладунки, довгі списи з металевими наконечниками, що, крім прямого призначення, використовувались, якщо їх скласти у вигляді ґрат, при переході через багно, ощепи (списи з гаками для стягування вершника з коня), якірці та рогульки проти ворожої кінноти тощо. Січ мала також свій вітрильно-весловий флот з великих човнів-чайок або байдаків і, як свідчать окремі джерела, навіть своєрідні підводні човни. Складовими успіху запорізького козацтва у бою насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості, на якій воно діяло проти ворогів. Це пояснювалося порівняно коротким терміном існування Запорізької Січі, щоб виробити, систематизувати й викласти на папері закони, постійними воєнними діями, які не, сприяли законотворчості, та побоюванням козаків, що писані закони могли б змінити та обмежити їхні свободи.За Січчю було визнано ті самі права, якими користувалися й інші козацькі війська в Російській державі, передусім право на самоврядування та на прийняття (хоч і не офіційно) селян-утікачів. Згодом царський уряд почав посилати запорозькому війську жалування грішми, хлібом, порохом тощо. Разом з тим царський уряд використав свої війська і фортеці на Запоріжжі не тільки для оборони краю, а й для встановлення контролю над Запорозькою Січчю в інтересах кріпосницької держави. Уряд царя Петра І розглядав Запорозьку Січ як один з осередків визвольної боротьби українського народу. За наказом царського уряду 14 (25) травня 1709 р. Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою полковника Яковлєва.Таким чином, роблячи висновок, ми можемо сказати, що потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури стала Запорізька Січ. Питання початкового періоду козаччини та оформлення Ії військово-політичної організації - Запорізької Січі - є одним з актуальних в українській історіографії і відзначається різноманітністю поглядів дослідників. Серед найважливіших причин появи Запорізької Січі слід виділити, насамперед, потребу організації козацтва в звязку із зростанням його чисельності на середину XVI ст. З діяльністю Вишневецького Запорізька Січ виходить на міжнародну арену й перетворюється на лідера боротьби східного словянства проти К