Проблема козацтва, як одна з центральних в історії державності українського народу періоду феодалізму. Вивчення історії виникнення козацтва та розвитку як окремої верстви суспільства. Опис органів влади та управління Запорізької Січі, суду і судочинства.
Аннотация к работе
Вступ Започаткування і зміцнення козацтва протягом кількох десятиліть завершилися створенням унікальної військово-політичної організації - Запорозької Січі. Принцип військової демократії визначав фактично все - функціонування, управління, звичаєве право, побут тощо. Початок дала фортеця, поставлена 1550 р. на острові Хортиця українським князем Дмитром Вишневецьким. Під його керівництвом значна частина земель нижче Дніпрових порогів, між Дністром і Доном, стала територією нового військово-політичного організму, названого Запорозькою Січчю. Виникнення козацтва Козацтво - унікальне явище у всій світовій історії, найяскравіший спалах в історії України, доба найбільшого напруження сил нашого народу, коли проявились світлі й темні сторони української національної вдачі, тому інтерес до нього завжди був і залишається не лише серед істориків, а й серед усього суспільства. Польські історики П. Пясецький і В. Коховський виводили назву козаків від слова «коза»: мовляв, вони були такі швидкі, як кози. Козацький літописець Г. Грабянка вважав, що козаки були потомками хозар. 156] На початку XX ст. ясність у вирішення цього питання вніс М. Грушевський, який синтезував і розвинув погляди різних істориків. Козаки почали обєднуватися у великі загони і будувати укріплені поселення, перші з яких знаходилися на островах Хортиця та Томаківському. Місцеві адміністратори (старости і воєводи) приймали до себе на службу козаків, під час походів закликали їх на допомогу. Запорожжя було центром усього козацтва і тому все козацьке військо, де б воно не знаходилось, називало себе Запорозьким. Територія Січі була поділена на 38 січових куренів за територіальною ознакою (Канівський, Корсунський, Переяславський тощо). їх очолювали курінні отамани.