Правова основа системи державного регулювання приватизаційних процесів. Кримінологічні ознаки злочинів у сфері приватизації майна. Заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності правоохоронних органів щодо запобігання злочинам у сфері приватизації майна.
Аннотация к работе
Приватизація як обовязкова умова такої трансформації, що полягає у відчуженні державного і комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, відіграє одну з провідних ролей у становленні вітчизняної економіки, стабільності соціальної й політичної ситуації у країні, добробуту держави загалом. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України, у 2002 р. виявлено 4,5 тис. злочинів у сфері приватизації; 2003 р. Злочинність у сфері приватизації тісно повязана з корупцією та організованою злочинністю, а її негативні наслідки виявляються в гальмуванні розвитку виробництва, стимулюванні інфляційних процесів, зменшенні надходжень до державного бюджету, ускладненні виконання програм соціальної допомоги населенню, загостренні наявних економічних проблем. Аналіз судової практики також підтверджує наявність фактичної безкарності осіб, які вчиняють злочини у сфері приватизації майна. Таким чином, відсутність науково обґрунтованих рекомендацій, навчальної та методичної літератури, які б містили узагальнені дані щодо типових способів, причин та умов вчинення злочинів у сфері приватизації, обмежують правові можливості правоохоронних органів і судів у протидії вказаним злочинам.Водночас правове регулювання приватизації в Україні характеризується надмірною кількістю правових джерел (більше 500 актів), а також непослідовністю та несистемністю внесення змін до законодавства в цій сфері, що негативно впливає на виконання завдань і досягнення стратегічних цілей приватизації. «Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері приватизації майна» сформульовано авторське визначення злочинів у сфері приватизації, досліджено та узагальнено їх типові види. 233-235КК України, повязаних з незаконною приватизацією, було визначено характерні ознаки злочинів у сфері приватизації майна: а) корисливий характер діянь; б) колективність й анонімність жертв; в) прихованість для суспільства небезпечного характеру злочинів; г) тісний звязок з організованою злочинністю; д) незаконний перерозподіл матеріальних благ тощо. 233 КК України, у частині незаконної приватизації державного, комунального майна, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тобто підприємств, що посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, містоутворюючих підприємств та інших підприємств, що мають стратегічне значення; відсутність ознак спеціального субєкта; невідповідність пеналізації посягань у сфері приватизації їх суспільній небезпечності, що виявляється в невиправданій мякості санкцій, а саме: відсутність обовязкових покарань у виді конфіскації майна; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. «Законодавство зарубіжних країн про відповідальність за злочини у сфері приватизації майна» вивчено досвід нормативно-правового регулювання приватизаційних процесів у таких державах, як: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Угорщина, Чехія, Німеччина, Польща, Великобританія, США, Канада, Франція, Італія, Японія, Бразилія, Туреччина.У висновках на основі проведеного комплексного й системного дослідження проблем запобігання злочинам у сфері приватизації майна сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та правоохоронної практики, зокрема: 1. 233 КК України визначенням незаконної приватизації стратегічно значимих обєктів і такими кваліфікуючими ознаками, як «повторність» і «службовою особою», а в санкції передбачити «конфіскацію майна» як обовязковий вид покарання і «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років» як додатковий вид покарання; 235 КК України частиною другою, що містить такі кваліфікуючі ознаки, як «вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою», «особою, раніше судимою за злочини, що передбачені статтями 233-235 КК України», «службовою особою» та спричинення цими діяннями шкоди у великих розмірах, а в санкції передбачити такі міри покарання, як «штраф від чотирьохсот до девятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до пяти років або позбавлення волі на строк від двох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із конфіскацією майна або без такої»; На основі проведеного аналізу законодавства іноземних держав, що регулює приватизаційні процеси, сформульовано основні шляхи імплементації відповідних норм міжнародного права в національне законодавство України, а саме: 1) введення інституту «золотої акції», який дає змогу уникати поглинання стратегічних підприємств іноземними інвесторами (країни Західної Європи); 2) використання запобіжного інституту «твердих ядер», що формуються з числа стабільних акціонерів, з метою недопущення перепродажу підприємств (Франція); 3) запровадження спеціального регулювання процесів приватизації під спільним контролем правоохоронних та економічних міністерств і відомств (Угорщина) д