Кримінологічний аналіз осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (КВІ). Визначення правового положення КВІ як суб’єкта запобігання злочинам. Розробка рекомендацій щодо вдосконалення діяльності КВІ у сфері запобігання злочинам.
Аннотация к работе
Кожного року кількість осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції і відбувають покарання, не повязані з позбавленням волі або ж звільнені від відбування покарання з випробуванням, суттєво не зменшується. Так, станом на 1 грудня 2007 р. на обліках у кримінально-виконавчій інспекції перебувало 139407 осіб, а в минулі роки показники є такими: 2003 р. Аналіз абсолютних показників злочинності серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, за останні роки (2003-2007 рр.) показує, що серед даної категорії засуджених зберігається досить значний рівень рецидивних злочинів, при тому що загальний стан злочинності в державі знижується. У свою чергу, це призводить до зростання кількості тяжких, особливо тяжких злочинів, вчинених особами, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. З урахуванням змін у сучасному законотворенні та завдань, що стоять перед кримінально-виконавчим законодавством, наближення до гуманізації та демократизації всіх сторін життя суспільства є необхідним здійснення ґрунтовних наукових досліджень у сфері запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції.У підрозділі 1.2 “Кримінально-виконавча інспекція як субєкт запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на її обліку” дисертант досліджує проблеми функціонування кримінально-виконавчої інспекції як субєкта запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на її обліку. На основі аналізу діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо запобігання злочинам встановлено, що серед субєктів запобігання злочинам особливе місце належить кримінально-виконавчій інспекції, яка здійснює спеціально-кримінологічні та індивідуальні заходи запобігання, а також сприяє проведенню таких заходів іншими органами, установами, громадськими організаціями, створюючи для цієї діяльності сприятливі умови та використовує їх можливості. Автор на підставі дослідження приходить до висновку, що кримінально-виконавча інспекція, як субєкт запобігання злочинам серед осіб, які перебувають у неї на обліку: по-перше, відноситься до спеціалізованих субєктів запобігання; по-друге, сутність її діяльності полягає у виявленні та усуненні криміногенних обставин, які впливають на поведінку осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції; по-третє, виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів; по-четверте, запобігання вчиненню нових злочинів. У підрозділі 1.3 “Взаємодія кримінально-виконавчої інспекції з іншими субєктами запобігання злочинам серед осіб, які перебувають у неї на обліку, та шляхи її вдосконалення” розглядаються теоретичні та практичні аспекти взаємодії кримінально-виконавчої інспекції з іншими субєктами запобігання злочинам. Узагальнюючи понятійний апарат, що вживається при визначенні терміна „взаємодія”, автор формулює поняття взаємодії кримінально-виконавчих інспекцій з іншими субєктами запобігання злочинам серед осіб, що перебувають на її обліку, визначає основні форми взаємодії означених субєктів, до яких відносить: взаємне інформування про стан злочинності та судимості; використання даних судової статистики та матеріалів судової практики під час розроблення заходів на посилення боротьби зі злочинністю; проведення семінарів та конференцій; направлення інформаційних листів, довідок, оглядів; аналіз стану злочинності і прогнозування тенденцій її розвитку; розробка і реалізація регіональних програм профілактики правопорушень; координація профілактичної діяльності; проведення цільових заходів і операцій з розшуку засуджених, місце яких невідоме;У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення питань запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, наведено підсумки проведеного дослідження, викладено основні його результати, сформульовано пропозиції та рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. Доведено, що в сучасних умовах назріла необхідність створення оптимальної моделі діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо запобігання злочинам, яка б передбачала: визначення державної кримінологічної політики боротьби зі злочинністю; створення законодавчої бази та вдосконалення інших нормативних актів, що регулюють діяльність із запобігання злочинам; удосконалення структури та діяльності кримінально-виконавчої інспекції; постійний моніторинг ефективності покарань, не повязаних із позбавленням волі, та інших засобів кримінально-правового характеру. Визначено, що запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, слід розглядати як комплекс заходів загально-соціальної, спеціально-кримінологічної та індивідуальної спрямованості щодо недопущення вчинення особами нових злочинів або припинення злочинної діяльності на різних стадіях її розвитку, які проводяться кримінально-виконавчою інспекцією у тісній взаємодії з іншими субєктами. Характеризуючи нормативно-правову базу запобігання злочинам серед осіб, які перебу