Дослідження теоретико-методологічних засад залучення заощаджень населення до економіки України. Проведення аналізу механізмів акумуляції таких коштів. Динаміка доходів, видатків і заощаджень населення. Роль банківських установ та фінансових посередників.
Аннотация к работе
В Україні проблема залучення коштів населення в економіку має загальнодержавне значення. Проблеми залучення заощаджень населення досліджувалися в теоретичних та практичних розробках провідних вчених-економістів як України, так і світу. Дисертаційне дослідження базується на використанні методів індукції та дедукції, аналізу та синтезу, що були застосовані при уточненні понятійного апарату, визначенні сутності категорії "заощадження населення", дослідженні принципів та особливостей механізмів залучення заощаджень населення в умовах дефіциту ресурсів на грошово-кредитному ринку України. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань функціонування банківських інститутів в Україні, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Асоціації українських банків, окремих комерційних банків, а також енциклопедичні видання, монографічні дослідження та публікації зарубіжних і вітчизняних авторів, що склало передумови для комплексного аналізу заощаджень населення. Основні положення, що формують наукову новизну дослідження, полягають у такому: вперше: - обґрунтовано механізм залучення державою коштів населення через емісію державних цінних паперів на основі запровадження цільового характеру використання таких коштів на фінансування стратегічних національних проектів, зокрема, запропоновано випуск та розміщення серед фізичних осіб казначейських зобовязань України з метою залучення коштів для добудови енергоблоків №3, №4 Хмельницької АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.;У першому розділі "Теоретичні засади формування заощаджень населення" розкрито поняття та економічну природу заощаджень населення, показано чинники та мотиви їх формування, розглянуто методологічні основи розрахунку показників заощаджень населення та досліджено даної категорії взаємозвязок з економічним зростанням. Тому, "заощадження населення" визначено як частину грошових доходів населення, яка формується за рахунок скорочення поточного особистого споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому, а кількісно вона визначається як сума одержаного доходу мінус особисті видатки на споживання. Окрім того, необхідно враховувати відмінності між валовим внутрішнім продуктом і валовим національним та наявним доходами, що має важливе значення для реалізації практичних підходів щодо розробки механізму формування та використання заощаджень населення. Встановлено, що офіційна статистика грошових доходів та витрат в населення, на основі якої визначається і публікується показник заощаджень населення, на сьогоднішній день не задовольняє вимогам сучасних тенденцій в економіці та вимагає вдосконалення, оскільки стрімкий розвиток економічних процесів постійно вимагає нових методологічних та методичних підходів до оцінки економічних явищ. У другому розділі "Дослідження сучасного стану заощаджень населення України та основних механізмів їх залучення" визначено тенденції і проблеми формування доходів, видатків і заощаджень населення; зясовано роль банківських вкладів як основного механізму залучення заощаджень населення до економіки; розкрито ефективність небанківських способів акумуляції вільних коштів фізичних осіб.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання важливої наукової проблеми - залучення заощаджень населення до економіки України та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення механізмів удосконалення даного процесу. Сформульовано рекомендації для стимулювання збільшення обсягів та підвищення ефективності використання таких коштів державою та фінансовими посередниками. На основі дослідження економічної природи заощаджень населення визначено, що відбувається рух грошових потоків від заощаджень в інвестиції, що стимулює економічний розвиток і зростання добробуту населення. Заощадження інвестуються в реальні й фінансові активи, їх раціональне використання стимулює зростання прибутку в агентів економічних відносин, відбувається розширення зайнятості, збільшуються доходи домашніх господарств, що сприяє зростанню заощаджень і відповідному збільшенню інвестицій в економіку. Доведено, що для всебічного аналізу соціально-економічних процесів в Україні назріла потреба суттєво покращити статистичні методи розрахунку показників заощаджень населення у розрізі їх видів і форм з розподілом у національній та іноземній валютах, а також з урахуванням в їх структурі вкладів, депозитних сертифікатів, акцій, облігацій, страхових внесків, готівки тощо.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання важливої наукової проблеми - залучення заощаджень населення до економіки України та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення механізмів удосконалення даного процесу. Сформульовано рекомендації для стимулювання збільшення обсягів та підвищення ефективності використання таких коштів державою та фінансовими посередниками.
Головні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у такому: 1. На основі дослідження економічної природи заощаджень населення визначено, що відбувається рух грошових потоків від заощаджень в інвестиції, що стимулює економічний розвиток і зростання добробуту населення. Заощадження інвестуються в реальні й фінансові активи, їх раціональне використання стимулює зростання прибутку в агентів економічних відносин, відбувається розширення зайнятості, збільшуються доходи домашніх господарств, що сприяє зростанню заощаджень і відповідному збільшенню інвестицій в економіку.
2. Доведено, що для всебічного аналізу соціально-економічних процесів в Україні назріла потреба суттєво покращити статистичні методи розрахунку показників заощаджень населення у розрізі їх видів і форм з розподілом у національній та іноземній валютах, а також з урахуванням в їх структурі вкладів, депозитних сертифікатів, акцій, облігацій, страхових внесків, готівки тощо.
3. Обґрунтовано пряму залежність між сприятливою економічною ситуацією в державі та ощадним процесом. Зростання заощаджень, які необхідні для фінансування інвестицій, може стимулювати зростання економіки та подальше збільшення заощаджень. Ця залежність тою чи іншою мірою виявляється у більшості розвинених економік, проте механізм перетворення заощаджень в інвестиції може істотно різнитися.
4. Протягом 1991 - 1995 рр. при скороченні обсягів ВВП номінальні грошові доходи населення зросли в 12 989 разів. Така диспропорція є цілком зрозумілою в умовах гіперінфляції, коли, по суті, були зняті обмеження з емісії грошей для покриття бюджетних витрат. Пожвавлення економічного розвитку з 2001 р. та стримування інфляційних процесів позитивно відобразилося на обсягах доходів населення, які мали тенденцію до зростання як у номінальному, так і в грошовому виразі. Проведений аналіз обсягу та динаміки заощаджень населення України у 2001-2007 рр. засвідчив, що загальний обсяг приросту всіх їх складових у номінальному виразі зростав досить високими темпами. Так, загальний обсяг заощаджень зріс з 6,8 млрд. грн. у 2001 р. до 39,0 млрд. грн. у 2007 р., тобто в 5,7 разів. Такі темпи зростання спричинені економічним зростанням і, відповідно, зростанням доходів населення та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, проведенням значних соціальних виплат, особливо у передвиборчі періоди.
5. У результаті побудови кореляційної моделі виявлено, що існує тісний взаємозвязок між заощадженнями населення як результативною ознакою та обсягами ВВП і доходів населення як факторними ознаками, включеними до даної моделі за період з 2001 по 2007 рр. При цьому збільшення обсягів ВВП і доходів населення підвищує обсяг заощаджень.
6. Найбільш поширеним видом організованих заощаджень населення в Україні є вклади в установах банків. Станом на 01.01.2008 р. кошти фізичних осіб, розміщені на банківські депозити, становили 164,2 млрд. грн., у тому числі в національній валюті - 99,4 млрд. грн., а в іноземній валюті - 64,8 млрд. грн. У загальній сумі зобовязань банківської системи вклади населення були найбільшою складовою, а їх питома вага в 2007 р. становила 35,8%. Із 2000 року спостерігаються позитивні тенденції зростання заощаджень населення в банках, окрім того високими темпами зростає обсяг строкових вкладів - станом на кінець 2007 р. строкові вклади перевищують поточні в 3,4 рази.
7. Серед інших фінансових посередників, які активно залучають в Україні заощадження населення, відначено кредитні спілки, пайові інвестиційні фонди, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, які разом станом на 01.01.2008 р. акумулювали від населення всього 9 704,06 млн. грн. Встановлено, що головною перепоною на шляху розвитку інститутів фінансового посередництва є невисока поінформованість населення про діяльність таких установ та, відповідно, значний рівень недовіри, а також відсутність відповідних податкових стимулів.
8. Забезпечення стабільності вітчизняної банківської системи можливе за умови стабільного збільшення обсягів залучення заощаджень населення. З метою покращення поточної ліквідності банківським установах необхідно забезпечити встановлення підвищених процентних ставок за вкладами до запитання. Водночас Національному банку України слід ініціювати зміни до законодавства щодо запровадження обовязкового здійснення безготівкових розрахунків між фізичними особами за операціями з купівлі-продажу транспортних засобів та нерухомості, а також обовязкового відкриття поточного рахунку у банківській установі для громадян, що досягли 16-річного віку, із зарахуванням на такі рахунки доходів від праці, соціальних трансфертів та інших грошових надходжень.
9. Для стимулювання збільшення частки довгострокових вкладів у структурі зобовязань банківських установ України слід застосувати наступну систему заходів: а) Національному банку України: - скасування норми обовязкового резервування банківськими установами за коштами, залученими від населення на термін, що перевищує один рік;
- підвищення гарантовану суму відшкодування до 500 000 грн. для вкладів, розміщених на строк від 12 міс, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. б) банківським установам: - стимулювання довгострокових депозитних операцій фізичних осіб шляхом укладання довгострокових депозитних договорів на термін 1-5 років з правом повернення клієнту коштів у кінці кожного повного року без застосування штрафних санкцій та перегляду процентних ставок у кінці кожного періоду;
- обовязкове відкриття для вкладів від 1 року кредитних лімітів у сумі вкладу з процентною ставкою, вищою на 1% по відношенню до ставки вкладу з метою уникнення дострокового розірвання вкладів;
- масове запровадження вкладів з можливістю конвертації національної валюти у валюти І-ї категорії. Так, при різкій зміні курсу гривні до долару США або євро вкладник матиме право на конвертацію суму вкладу в іншу валюту без дострокового розірвання договору зі збереженням нарахованих процентів.
10. Для розвитку трастових послуг в Україні вкрай необхідне стимулювання банківських установ до активізаціі впровадження таких продуктів шляхом прирівняння грошових коштів в управлінні до строкових ресурсів без застосування норми обовязкового резервування та дозволити використовувати такі кошти при розрахунках нормативів ліквідності. Для підвищення довіри населення на кошти, залучені за довірчими операціями, доцільно забезпечити поширення механізму захисту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім цього, слід забезпечити надання права управління грошовими коштами небанківським фінансовим установам, а саме - кредитним спілкам, компаніям з управління активами, страховим компаніям з метою створення конкуренції за кошти населення. У свою чергу, Національному банку України необхідно відновити розрахунок показників, які характеризують діяльність банків із залученими коштами шляхом довірчого управління, зокрема в розрізі сум, валют та строків залучення з одного боку, а також відображення в активах банків напрямків інвестування даних ресурсів - з іншого.
11. Враховуючи вітчизняний та зарубіжний досвід залучення державою фінансових ресурсів населення, рекомендовано випуск та розміщення серед фізичних осіб казначейських зобовязань України з метою фінансування розвитку економіки, а саме - цільових інвестиційних проектів у стратегічних галузях промисловості (енергетична, авіаційна, транспортна). З метою забезпечення високої ліквідності таких цінних паперів необхідно також розробити та запровадити механізм гарантування дострокового погашення казначейських зобовязань за вимогою держателя. Такою гарантією можуть бути зобовязання Міністерства фінансів України щодо дострокового викупу таких цінних паперів за рахунок коштів Державного бюджету з наступною компенсацією коштів із рахунків підприємства, яке використовувало залучені таким чином кошти. У разі предявлення казначейських зобовязань для дострокового викупу може бути передбачено застосування до інвестора санкцій, наприклад, у розмірі повної суми чи певної частини річного купонного доходу за казначейським зобовязанням.
Список литературы
1. Жупанин В. Формування ресурсної бази банків України за рахунок коштів населення / Жупанин Валентин Вікторович // Збірник наукових праць НДФІ. - 2006. - №4 (37). - С. 131-138 (0,3 друк. арк.).
2. Жупанин В. Світовий досвід захисту заощаджень населення / Жупанин В. // Збірник наукових праць "Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір", у 2-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2006, С. 434-438 (0,2 друк. арк.).
3. Жупанин В. Недержавні пенсійні фонди як складова механізму забезпечення фінансування потреб економіки / Жупанин Валентин // Науковий збірник "Актуальні проблеми розвитку економіки регіону". - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2007. - №3 том 2, С. 433-439 (0,5 друк. арк.).
4. Жупанин В. Пайові інвестиційні фонди як інструмент залучення заощаджень населення в економіку України / Жупанин В. // Наукові праці НДФІ. - 2007. - С. 171-180 (0,6 друк. арк.).
5. Жупанин В. Депозитні вклади у банківських металах як перспективний напрямок залучення коштів населення / Жупанин В. // Науковий збірник "Актуальні проблеми розвитку економіки регіону". - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2008. - випуск 4 том 2. - С. 161-165 (0,3 друк. арк.).
6. Жупанин В. Довірче управління коштами фізичних осіб як перспективний напрямок залучення коштів населення / Жупанин В. //Банківська справа. - 2008.- №3.- С. 65-74 (0,6 друк. арк.).
7. Жупанин В. Довірче управління коштами фізичних осіб як перспективний напрямок залучення коштів населення / Жупанин В. // Збірник наукових праць Академії банківської справи. - Суми, 2008. - С. 176-182 (0,4 друк. арк.).
8. Жупанин В. Кошти населення як основне джерело ресурсів банківської системи України / Жупанин В. // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.-2008.- №3.- С. 84-90 (0,4 друк. арк.).
9. Міщенко В. Організація залучення заощаджень населення на основі випуску казначейських зобовязань України / Міщенко В., Жупанин В. // Фінанси України - 2008. - № 2. - С.44 - 58 (1,0 друк. арк., де автору належить 0,6 друк. арк.).
10. Міщенко В. Проблеми збалансованості внутрішніх заощаджень та зовнішніх запозичень банків в умовах нестабільності фінансових ринків / Міщенко В., Жупанин В. // Вісник Національного банку України. - 2008.- № 7. - С.8 - 12 (0,7 друк. арк., де автору належить 0,3 друк. арк.).
11. Жупанин В. Заощадження населення як складова ресурсної бази розвитку економіки України: тези доп. на наук.-теор. конф. ["Розвиток фінансової системи України в умовах трансформаційних перетворень"], (Київ, 23-24 березня 2006 р.). - Київ, 2006. - С.173-178 (0,2 друк. арк.).
12. Жупанин В. Небанківські шляхи залучення заощаджень населення в економіку України: тези доп. на Другу Всеукраїнську наук.-практ. конф. аспірантів та молодих учених ["Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи"], (Львів, 27-29 вересня 2006 р.). - Львів, 2006. - С. 53-54 (0,1 друк. арк.).
13. Жупанин В. Кредитні спілки як складова системи залучення коштів населення: матеріали наук.-практ. конф. ["Напрямки розвитку фінансової системи України в сучасних умовах"], (Київ, 23-24 березня 2007 р) - Київ, 2007. - С. 170-174 (0,2 друк. арк.).
14. Жупанин В. Кошти населення як основне джерело ресурсів банківської системи україни: тези до. на Міжнар. наук.-практ. конф. ["Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків"], (Черкаси, 15-16 листопада 2007 р.). - Черкаси, 2007. - С. 103-105 (0,05 друк. арк.).
15. Жупанин В. Довірче управління коштами фізичних осіб як перспективний напрямок залучення коштів населення: тези доп. на Міжн. наук.-практ. конф. ["Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства"], (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.). - Дніпропетровськ, 2008. - С.55-56 (0,1 друк. арк.).
16. Жупанин В. Емісія державних ощадних облігацій для фізичних осіб як інструмент залучення заощаджень наслення в економіку України: тези доп. на Наук.-теорет. конф. ["Розвиток фінансової системи України в умовах економічної глобалізації’], (Київ, 15 квітня 2008 р.). - Київ, 2008. - С.97-103 (0,2 друк. арк.).
17. Жупанин В. Довірче управління коштами фізичних осіб як перспективний напрямок залучення коштів населення: матеріали Третьої Міжн. наук.-практ. конф. ["Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика"], (Суми, 15-16 травня 2008 р.). - Суми, 2008. - С. 27-29 (0,1 друк. арк.).
18. Жупанин В. Необхідність забезпечення взаємозвязку економічного зростання та формування доходів і заощаджень населення: матеріали Четвертої Всеукр. наук.-практ. конф. аспірантів та молодих вчених ["Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи’], (Львів, 27-29 вересня 2008 р.). - Львів, 2008. - С. 141-143 (0,1 друк. арк.).