Внутрішньополітична боротьба в Німеччині напередодні Другої світової війни, причини перемоги гітлерівської партії на виборах. Діяльність Крайсауського гуртка, розробка його членами сценаріїв розвитку держави після війни. Варіанти вбивства Гітлера.
Аннотация к работе
Німеччина не напала би на Совєцький Союз, не була б зруйнована і розчленована, не було б Східного блоку, холодної війни і так далі. Якби, каже Паскаль, ніс Клеопатри був трішки коротшим, історія Риму була б іншою. Колишнім соціал-демократом був Юліус Лебер, син робітника з Ельзасу, у часи Ваймарської республіки депутат райхстаґу; він устиг відсидіти чотири роки в концтаборі, потім відновив контакти з колишніми товаришами по розгромленій партії, звязався з обома мозковими центрами опору - Крайсауським гуртком і групою Ґерделєра (про яку буде сказано далі), познайомився зі Штауфенберґом - майбутньою центральною фігурою заколоту, разом з Райхвайном намагався налагодити звязок із комуністичним підпіллям. Колишній заступник начальника берлінської поліції Фріц-Дітлоф граф фон дер Шуленбурґ цу Ціґлер (племінник німецького посла в Москві графа Шуленбурґа-старшого, котрий теж був учасником опору) після початку війни залишив лави нацистської партії, був штабним офіцером. Група «Центр» отримала свою назву 1 квітня 1941 р., коли їй було визначене завдання узяти влітку Москву; командував армійською групою генерал-фельдмаршал Теодор фон Бок, першим офіцером (I-а) генштабу був родич Бока, 40-літній підполковник Ґеннінґ фон Треско.