Встановлення та підтвердження належного характеру сторін. Вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Основні ознаки інституту третіх осіб у цивільному процесі. Залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони.
Аннотация к работе
За Кодексом 1963 року передбачалося, що у випадку незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою суд може притягти цю особу як другого відповідача. ЦПК 1963 року містив правило, за яким позов предявлений не тією особою, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи справи, допустити заміну первісного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем. Якщо позивач не згоден на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Відповідно до ЦПК третіх осіб поділяють на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, і треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Ініціаторами вступу в процес третьої особи, може бути сама третя особа, а також сторони, особи, які беруть участь у справі, і суд.