Сутність заміни компонента або компонентів як продуктивного прийому структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів у мові українських засобів масової інформації. Системні зв’язки між авторським субститутом і вихідним компонентом сполуки.
Аннотация к работе
Заміна компонента або компонентів стійкого сполучення слів (на матеріалі українських друкованих та електронних засобів масової інформації) Постановка проблеми. Мета статті - з’ясувати сутність заміни компонента або компонентів як продуктивного прийому структурно-семантичної трансформації фразеологізмів у мові українських друкованих та електронних ЗМІ, схарактеризувати стиліс-тичні функції перетворених висловів. Трансформовані словосполуки виступають як індивідуальні неологізми, як авторські знахідки, публіцистично-естетична цінність яких прямо залежить від майстерності автора. Напр., у реченні «Підлабузникові: «У тебе мед на губах не висох» (Перець) замінено традиційний компонент приказки молоко на авторське слово мед. Контекст умотивовує введення субституту до складу традиційного, узвичаєного фразеологізму. Напр.: «Не такий страшний «доцент», як його малюють. МОН нарешті встановив високий, проте не нездоланний поріг для отримання вчених звань» (osvita.ua), пор. традиційне: Не такий страшний чорт, як його малюють. У реченні «Як любити Україну «до глибини кишені» - Мирослав Івасиків знає, але йшов він до цього чину спочатку через любов «до глибини серця» (За вільну Україну) вжито авторський новотвір до глибини кишені та фразеологізм до глибини душі (серця). І. С. Гнатюк вважає, «що всі ці зміни (структурні й семантичні - Н.К.) не виходять за рамки фразеологічно цілісного значення ФО, неодмінна присутність якого в кожному трансформованому звороті є обов’язковою» [1, с.