Поняття економічної парадигми розвитку суспільства, що базується на закономірності зростаючого використання інформаційного ресурсу. Огляд суперечностей при становленні інформаційно-економічних відносин. Ціноутворення у системі ринкової економіки.
Аннотация к работе
Формування нової економічної парадигми розвитку світового суспільства базується на закономірності зростаючого використання інформаційного ресурсу як домінуючої складової економічної діяльності, що зумовлює бурхливий розвиток міжнародної сфери обміну інформацією - глобального інформаційного ринку. Інформаційні послуги та інформація стають одним із найважливіших продуктів суспільного виробництва, а сучасна економіка стає інформаційною. Економісти розглядають інформацію як один із видів ресурсів, який використовується людиною в трудовій діяльності та побуті. Як ресурс, інформація має всі властивості товару: її можна генерувати, обробляти, зберігати, продавати, купувати тощо. Одним із перших вітчизняних дослідників сформулював засади економіки та організації індустрії інформації як наукової та навчальної дисципліни професор С.П. Куценко.У першому розділі “Теоретичні основи дослідження інформаційного ринку” на основі аналізу існуючих теоретичних підходів щодо пізнання процесів соціалізації і особливостей функціонування інформаційного ринку узагальнено його вплив на соціально економічний розвиток суспільства. Тому економісти розглядають інформацію як один із видів ресурсів, який використовується людиною в трудовій діяльності і побуті. Як ресурс, інформація має всі властивості товару: її можна продавати, купувати тощо. Інформація невіддільна від процесу інформування користувачів, тому відомості стають інформативними, тобто перетворюються в інформацію лише за умови їх новизни, коли вони зменшують невизначеність з того чи іншого питання. Тому, автор вважає, що на проміжних стадіях перетворень замість поняття "інформація" доцільно використовувати поняття “дані” (вхідна інформація, вихідна інформація, але база даних, а не база інформації).Запропоновано наступне визначення інформаційного ресурсу - це особливий вид ресурсу, заснований на ідеях і знаннях, накопичених в результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення. Визначено, що інформаційному ресурсу притаманні характерні особливості: він практично невичерпний; з розвитком суспільства і ростом обсягу використання знань його запаси не зменшуються, а навпаки - зростають; застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може в багато разів підвищити продуктивність праці, поліпшити використання інших ресурсів і т. п. Розкрито, за допомогою двоякого підходу до ціноутворення на інформаційному ринку, що з одного боку інформація стає ціноутворюючим фактором, а з іншого - вона має власну ціну. Як ціноутворюючий фактор інформація в основному розглядається в двох моделях: в стандартній моделі незмінної ціни, яка в результаті дає нову кейнсіанську криву Філліпса та в моделі незмінної інформації. Показано, що поряд з фактором часу важливу роль у формуванні ціни інформаційного продукту відіграє обізнаність споживача (групи споживачів) про важливість, своєчасність, відповідність техніко-економічним вимогам інформаційного продукту.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У дисертації здійснено дослідження теоретичних та методологічних принципів та закономірностей розвитку інформаційного ринку в сучасних умовах. Результати дослідження дозволяють зробити висновки концептуального, теоретичного і науково-практичного спрямування: 1. Розкрито визначальну особливість інформації, а саме корисність для споживачів, тобто фактична релевантність інформації, яка дозволяє відрізняти її від даних, що є просто відомостями про різні обєкти, поданими в формалізованому вигляді.
2. Запропоновано наступне визначення інформаційного ресурсу - це особливий вид ресурсу, заснований на ідеях і знаннях, накопичених в результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення.
3. Визначено, що інформаційному ресурсу притаманні характерні особливості: він практично невичерпний; з розвитком суспільства і ростом обсягу використання знань його запаси не зменшуються, а навпаки - зростають; застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може в багато разів підвищити продуктивність праці, поліпшити використання інших ресурсів і т. п.
4. Доведено, що інформаційні ресурси найчастіше набувають вартості тільки у готовому вигляді.
5. Розкрито, за допомогою двоякого підходу до ціноутворення на інформаційному ринку, що з одного боку інформація стає ціноутворюючим фактором, а з іншого - вона має власну ціну. Як ціноутворюючий фактор інформація в основному розглядається в двох моделях: в стандартній моделі незмінної ціни, яка в результаті дає нову кейнсіанську криву Філліпса та в моделі незмінної інформації.
6. Показано, що поряд з фактором часу важливу роль у формуванні ціни інформаційного продукту відіграє обізнаність споживача (групи споживачів) про важливість, своєчасність, відповідність техніко-економічним вимогам інформаційного продукту. Один і той самий інформаційний продукт для різних груп споживачів може задовольняти абсолютно незрівнянні потреби, а відтак і складатиме відповідну цінність.
7. Визначено закономірності, що проявляють себе як на світовому, так і на національному рівнях, на основі дослідження факторів, які спричиняють формування світового інформаційного ринку.
8. Проаналізовано соціальну нерівність розвитку інформаційного ринку в високо розвинутих країнах і в країнах з перехідною економікою та вивчено соціальні та економічні аспекти інформаційного ринку України та можливості його інтеграції у світовий інформаційний простір. Розглянуто досвід розвинутих країн у подоланні цифрової нерівності та можливість його використання країнами, що розвиваються.
9. Запропоновано оптимальну реалізацію комплексу поступових заходів на основі використання сучасних ІКТ та ІКТ платформ на початковому етапі розвитку інформаційного суспільства, що базується на міжнародній практиці останнього десятиріччя, а саме: а) забезпечення умов щодо використання колективних пунктів доступу (інформаційно-консультаційних центрів) до сучасних ІКТ та освітніх ресурсів широким верствам населення та усім зацікавленим особам. Таким чином зросте коефіцієнт рівня електронної готовності населення;
б) використання громадських пунктів доступу для розвитку сучасних форм взаємостосунків: між громадянами (C2C "consumer-to-consumer"), підприємствами (B2B "business-to-business"), органами державної влади (G2G "government-to-government"), а також, відповідно, громадян, підприємств та держави між собою.
Впровадження таких схем забезпечить: а) зростання взаємного рівня довіри у інформаційному суспільстві;
б) зростання активності участі громадян у важливих суспільно-політичних подіях та організаціях. в) створення експертних мереж для розробки спеціалізованих проектів, сприяючи таким чином здійсненню реформ у різних сферах життєдіяльності сучасного суспільства.
Така форма взаємодії дозволить: а) розробляти стратегічні проекти соціально-економічного, наукового, зовнішньополітичного розвитку на універсальній основі;
б) брати активну участь, представляючи Україну у регіональних, міжнародних та інших глобальних, обєднаннях чи проектах, у вирішенні глобальних проблем людства: подолання проблеми цифрового розподілу та зниження рівня бідності тощо;
в) обмінюватись передовим міжнародним досвідом щодо практики запровадження сучасних ІКТ у традиційні сфери соціально-економічного розвитку.
10. Вдосконалено визначення інформаційного ринку - це система економічних, правових й організаційних відносин по торгівлі продуктами інтелектуальної праці на комерційній основі.
11. Запропоновано наступні критерії ефективності: - світовий дохід, як показник світового виміру господарської діяльності, стратегічна мотивація включення в світові відтворювальні цикли та цементуючий каркас функціонування всієї економічної системи в цілому;
- рівень інформатизації, який автор пропонує визначати через відношення обсягів угод у грошовому вимірі до кількості зайнятих у цій сфері;
- новий тип людини, як творця. ціноутворення ринковий економіка
Список литературы
1. Бобко В.В. Три напрямки формування інформаційного суспільства. // Вісник ТАНГ. - 2002 р. - №8-2.
2. Бобко В.В. Тренінг-центри як форма адаптації випускників навчальних закладів до нових умов бізнес-середовища. // Вісник ТАНГ. - 2003 р. - №5-2.
3. Бобко В.В. Електронні гроші як засіб оплати дистанційної послуги в мережі інформаційного ринку. // Вісник ТАНГ. - 2004 р. - №5-2.
4. Бобко В.В. Проблеми формування і розвитку сектора інформаційних послуг у контексті економічного зростання. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного ун-ту ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - №18, 2005 р. - 288 с.
5. Бобко В.В. Інформаційний ринок як важлива основа розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць Київського національного ун-ту ім. Шевченка. - 2005 р. - Випуск №7.
6. Бобко В.В. Ринок інформаційних послуг та державна політика уникнення ринкового дисбалансу. // Вісник ТАНГ. - 2005р. - №5-2.
7. Бобко В.В. Парадигма функціонування інформаційного ринку в Україні. // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - 2005 р. Випуск 10.
8. Бобко В.В. Концептуальна модель ринкової маркетингової інформаційної системи // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць Київського національного ун-ту ім. Шевченка. - 2006 р. - Випуск №11.
9. Бобко В.В. Аналіз дисперсії ціни на ринку інформаційних послуг. // Всеукраїнський науково-виробничий журнал інноваційна економіка. - 2007 р.
10. Бобко В.В. Інформаційне суспільство та основні напрямки його формування в Україні // Збірник тез доповідей учасників міжнародного молодіжного економічного форуму. - 2003 р.
11. Бобко В.В. Людські ресурси та соціалізація робочих місць в умовах інформаційного ринку // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” 10-11 червня, 2004 р. - 2004 р.