Точки зору про час виникнення науки. Загальні моделі її розвитку, основні елементи. Закономірності акумуляції знання і конкуренції науково-дослідних програм. Поняття наукової революції, пов’язаною із зміною парадигм. Ідеї динаміки наукового пізнання.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Кафедра філософії РЕФЕРАТ На тему: «Закономірності і динаміка розвитку науки» Виконала студентка 5 курсу ННІ ФМ та КІС групи МПМ1 Безугла Марина Черкаси 2013р. Зміст Вступ Розділ 1. Динаміка розвитку науки Висновки Список використаних джерел наука парадигма революція Вступ Наука - це система свідомості людини та діяльності людей, спрямована на досягнення об’єктивно-істинного знання світоустрою та його систематизацію. Є кілька точок зору про час виникнення науки: - Камяний вік (близько двох млн років тому) - коли людина розпочала отримувати й передавати практично знання. коли зявилися роботи німецького вченого Йоганна Кеплера (1571-1630) (встановив 3 закони руху планет навколо сонця, винайшов телескоп); нідерландського вченого Християна Гюйгенса (1629-1695) (винайшов маятниковий годинник і встановив закони коливань маятника, заклав теорії удару, створив хвилясту теорію світла, став одним з перших авторів теорії ймовірностей); італійського вченого Галілео Галілея (1564-1642) (заклав підвалини сучасної механіки, інерції, вільного падіння і рух тіл під укіс, складання рухів; активно захищав геліоцентричну систему світу, внаслідок чого піддався суду інквізиції (1633), який винудив його зректися вчення Н.Коперника); англійського вченого Ісаака Ньютона (1643-1727) - математика, фізика, механіка і астронома (відкрив дисперсію і хроматичну аберацію світла, його інтерференцію і дифракцию, висловив гіпотезу, що обєднала корпускулярну й хвильову теорії світла, побудував дзеркальний телескоп, сформулював основні закони класичної механік, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дав теорію руху небесних тіл). Було створено соціальні умови розвитку науки: в 1666 року створюється Паризька академія наук, в 1672 році виникає Лондонське королівське товариство (перше наукове обєднання учених) - з 1703г його президентом став Ісаак Ньютон. Вона невпинно розвивається і змінюється, ускладнюється, супроводжується переплетенням нових знань. Загальні моделі розвитку науки Проблема методу наукового пізнання розглядалася ще 17-му столітті англійським філософом Френсісом Беконом (1561-1626) і французьким філософом, математиком, фізиком і фізіологом Рене Декартом (1596-1650). За підсумками цієї теорії британський інженер Ф.Дженкин математичним шляхом розрахував, що кожен найвигідніший ознака, наявний в організмі, рано чи пізно повинен розчинитися, зникнути.