Аналіз норм і положень чинного законодавства щодо посилення взаємодії й міжнародної співпраці під час кримінального провадження у справах, пов’язаних з інтернетом. Врегулювання положень законів про ратифікацію Конвенції про боротьбу з кіберзлочинністю.
Аннотация к работе
Усвідомлюючи глибокі зміни, спричинені переходом на цифрові технології, конвергенцією і глобалізацією комп’ютерних мереж, ураховуючи ризики того, що компютерні мережі та електронна інформація може також використовуватися для здійснення кримінальних правопорушень, і того, що докази, повязані з такими правопорушеннями, можуть зберігатися й передаватися такими мережами, Україна 23 листопада 2001 р. підписала цей міжнародний документ, який 07 вересня 2005 р. був ратифікований (набув чинності 01 липня 2006 р.). Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, кожна Сторона вживає такі законодавчі й інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це: а. виготовлення, продаж, придбання для використання, розповсюдження або надання для використання іншим чином: і. пристроїв, включаючи компютерні програми, створені або адаптовані передусім з метою вчинення будь-якого зі злочинів, перерахованих у ст.ст. Згідно з п.1 ст.35 Конвенції, кожна Сторона призначає орган для здійснення контактів цілодобово впродовж тижня з метою надання негайної допомоги для розслідування або переслідування стосовно кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерними системами й даними, або з метою збирання доказів в електронній формі, що стосуються кримінального правопорушення. Задля ефективного дотримання всіх прав людини без будь-якої дискримінації або розділення, як це гарантується європейськими та іншими міжнародними документами; будучи переконані, що дії расистського і ксенофобного характеру є порушенням прав людини та загрозою верховенству права й демократичній стабільності; уважаючи, що національне та міжнародне право має забезпечувати адекватну правову реакцію на пропаганду расистського і ксенофобного характеру, яка здійснюється через компютерні системи, 20 січня 2003 р. був підписаний Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського і ксенофобного характеру,учинених через компютерні системи [6]. Відповідно до ст.6, кожна Сторона вживає таких законодавчих й інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання таких дій кримінальними правопорушеннями в її національному законодавстві, у разі умисного вчинення без права на це: розповсюдження або іншим чином надання громадськості доступу через компютерні системи до матеріалу, який заперечує, значно мінімізує, схвалює або виправдовує дії, які є геноцидом або злочинами проти людства, як це визначено в міжнародному праві й заключними та обов’язковими рішеннями Міжнародного військового трибуналу, основаного згідно з Лондонською угодою від 08 серпня 1945 року, або будь-якого іншого міжнародного суду, основаного відповідними міжнародними документами, юрисдикція якого визнана такою Стороною.