Закони і форми логічного мислення - Учебное пособие

Навчально-методичний посібник повинен допомогти студентам дистанційної форми навчання отримати необхідну систему знань з логіки та оволодіти вмінням застосовувати одержані знання в безпосередній практичній діяльності. Навчально-методичний посібник містить тематичний план дисципліни, програму дисципліни, короткий зміст лекційних питань, перелік питань для самоконтролю, індивідуальні завдання, самостійну роботу, перелік питань до заліку, критерії оцінки вмінь та знань студентів, рекомендовану літературу. Логіка систематизує правильні способи міркування, а також типові помилки в міркуванні. Індивідуальні завдання передбачають поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосовування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей. Здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручники, навчальні посібники, періодична література, Internet).Назва модуля, змістового модуля, теми Вступ до логіки. Предмет, структура і завдання логіки, її семіотичний характер Тема 4. Основні закони логіки. Значення предмету, зміст основних розділів і тем, методи їх вивчення.Серед різноманітних форм навчання студентів (лекцій, семінарів, практикумів, ін.) все більшого значення набуває самостійна робота студентів. Глибоке усвідомлення основних принципів логіки як науки здійснюється лише у тому випадку, якщо вони будуть розглядатися в тісному взаємозвязку з самостійною роботою студента, яка є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обовязкових навчальних занять час. Досвід показує, що уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців, формує уміння у майбутньому підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати рішення з тієї або іншої проблеми. Самостійна робота розподіляється на два етапи: Перший етап - період організації, який вимагає від студентів за допомогою викладача здійснити визначення обсягу і структури навчального матеріалу, при необхідності, методичного забезпечення. У самостійній роботі виявляються вміння студентів вирішувати задачі, працювати з інформацією, переробляти її, вести необхідні записи, використовувати знання, аналізуючи нову інформацію і т. ін.Предмет, структура і завдання логіки, її семіотичний характерВоно означає „поняття” „думка”, „розум”, „закон” і застосовується для позначення як сукупності правил, яким підлягає процес мислення, що відображає дійсність, так і науку про правила мислення та форми, в яких вони здійснюються. Саме в цьому значенні ми будемо надалі використовувати термін „логіка”, оскільки він може також означати закономірності обєктивного світу. Рассел, а також їх послідовники, полягає у тому, що математика і логіка розглядаються як дві сходинки у розвитку єдиної науки. Математика не може бути зведеною до логіки, оскільки для побудови математики необхідні аксіоми, що встановлюють реальне існування певних обєктів у дійсності (реальності). Для того, щоб точніше зясувати значення логіки як науки, слід більш детально розглянути мислення як предмет вивчення логіки.Так як думка перебуває в нерозривному звязку з мовою, так і поняття органічно повязане зі словом. Поняття не може існувати інакше, як втілившись у слові. Поняття може бути виражене одним словом (наприклад, „логіка», „філософ», „рух», „простір») або сполученням слів („обєктивна реальність», „абсолютна істина», „суспільна свідомість»). Слово має адекватно виражати поняття. Наприклад, юридичні науки сформулювали поняття „злочин», „покарання», „вина», економічні науки - поняття „аукціон», „кредит», „баланс», філософія-„свідомість», „рух», „простір», „час», „буття», логіка - „поняття», „судження», „умовиводи» та інші.Судження - це форма мислення, в якій відбиваються відносини між предметами і їхніми ознаками за допомогою ствердження чи заперечення. У судженнях а, б, в стверджується наявність ознаки, а у судженні г - заперечується її наявність. Відображаючи належність чи відсутність певної ознаки у предмета, судження тим самим співвідносяться з відповідною обєктивною реальністю, а тому вони неодмінно є або істинними, або хибними, як стверджує двозначна логіка, на відміну від багатозначної. Кожне судження має певну структуру (будову, звязок його елементів), яка залежить від того, що воно відображає - властивості чи відношення між предметами. Спочатку розглянемо прості судження, які в залежності від того, що в них стверджується, тобто за змістом предиката, поділяються на атрибутивні та судження з відношеннями.Умовивід - це форма мислення, в якій з одного або кількох істинних суджень-засновків на основі певних правил виводу отримують нове судження-висновок, який логічно випливає із змісту вихідних суджень. Взагалі умовиводи за спрямованістю процесу мислення, залежно від того, як рухаються знання, - від більш загального до менш загального, від одиничного до часткового чи й до загального, від знань певного ступеня загальн

1.3 Тематичний план навчальної дисципліниПланПланПланПлан