Особливості праці та причини електротравматизму на виробництві. Технічні способи та засоби безпечної експлуатації електроустановок: ізоляція струмовідних частин, попереджувальні сигналізація, знаки та написи, захисне заземлення, занулення та вимкнення.
Аннотация к работе
Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоровя, а тим більше життя - те й інше дається лише один раз. Необхідно памятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій на виробництві гинуть не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди - годувальники сімей, батьки та матері, доньки та сини, родичі та друзі.Електротравми відбуваються при потраплянні людини піл напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами, чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо, або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку. Особливістю електротравматизму є також те, що на електроустановки напругою до 1 КВ припадає до 70-80% електротравм зі смертельними наслідками, а на електроустановки, напругою понад 1 КВ. Наведений розподіл електротравм за величиною напруги електроустановок обумовлюється не тільки більшою розповсюдженістю електроустановок напругою до 1 КВ, але, більшою мірою, ще й тим, що такі установки доступні більшому загалу працівників, які мають недостатньо чіткі уявлення щодо небезпеки електричного струму та вимог безпеки при експлуатації електроустановок. Крім зазначеного, в порівнянні з іншими видами травматизму, електротравматизму характерні такі особливості: - людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначати наявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою, і захисна реакція організму проявляється тільки після потрапляння під напругу; струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але й рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призводити до порушення функціонування життєво важливих систем організму - нервової, серцево-судинної систем, дихання, тощо;До класу 01 належать вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення. До класу II належать вироби, які мають подвійну чи посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. Робочою називається ізоляція струмовідних частин електроустановки, яка забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження струмом. Додатковою називається ізоляція, яка застосовується додатково до робочої і у випадку її пошкодження забезпечує захист людини від ураження струмом. Малі напруги застосовують у приміщеннях з підвищеною небезпекою (напруга до 42 В включно) та в особливо небезпечних приміщеннях (напруга до 12 В включно) для живлення ручних електрифікованих інструментів, переносних світильників, для місцевого освітлення на виробничому устаткуванні.В умовах експлуатації потужних енергосистем, електричних машин та апаратів, розвитку обчислювальної техніки і приладобудування, роботизації та компютеризації виробництва важливого значення набуває проблема в електробезпеці - захисті електротехнічного персоналу та інших осіб, які обслуговують електроустаткування від ураження електричним струмом. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми. Так, у тому ж 1998 р. загальна кількість електротравм зі смертельними наслідками (на виробництві і поза виробництвом) в Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організацій, зафіксовано біля 25 000 смертельних електротравм.
План
Зміст
Вступ
1. Особливості електротравматизму
2. Засоби та заходи безпечної експлуатації електроустановок
Висновок
Література електротравматизм праця ізоляція заземлення
Вывод
Сучасне виробництво нерозривно повязане з використанням електроенергії. В умовах експлуатації потужних енергосистем, електричних машин та апаратів, розвитку обчислювальної техніки і приладобудування, роботизації та компютеризації виробництва важливого значення набуває проблема в електробезпеці - захисті електротехнічного персоналу та інших осіб, які обслуговують електроустаткування від ураження електричним струмом.
Крім виробництва, електроенергія з кожним роком знаходить все більше застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми. Так, у тому ж 1998 р. загальна кількість електротравм зі смертельними наслідками (на виробництві і поза виробництвом) в Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організацій, зафіксовано біля 25 000 смертельних електротравм. Таким чином, при чисельності населення України менше 1% від світової, кількість смертельних електротравм перевищує 6% від загальносвітової.
Наведене вище свідчить про наявність в Україні серйозної проблеми з електротравматизмом. За кожною електротравмою, і особливо тяжкою, стоять трагедія особи, сімї, суспільства, значні матеріальні втрати і втрати трудових ресурсів, несприятливі для суспільства морально-етичні та соціально-політичні наслідки. Досягнення позитивних змін в динаміці електротравматизму потребує удосконалення нормативної бази з питань електробезпеки, дотримання вимог безпеки при розробці електроустановок, їх спорудженні та експлуатації, підвищення рівня навчання електротехнічного персоналу, всього населення щодо розуміння небезпеки ураження електричним струмом, безпечного поводження при виконанні робіт в електроустановках та при користуванні ними.
Список литературы
1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник для студ. вищих навчальних закладів / За ред. М. Гандзюка. - Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2003. - С.35-37; 165-167.
2. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доп. - Львів: Афіша, 2000. - С. 136-139; 297.
3. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 101-102; 184-185.
4. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - С. 171.
5. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2005. - С.37-43.