Захист господарськими судами прав та інтересів суб’єктів господарювання. Поняття та види господарських зобовязань, їх виконання та припинення згідно законодавства. Поняття господарського договору, його предмет та зміст, форма та порядок укладання.
Аннотация к работе
Контрольна робота з господарського права Зміст 1. Захист прав та інтересів господарюючих суб’єктів 1.1 Правові гарантії господарської діяльності 1.2 Врегулювання господарських спорів без звернення до суду 1.3 Захист прав та інтересів суб’єктів господарювання господарськими судами 2. Господарські зобов’язання 2.1 Поняття та види господарського зобов’язання 2.2 Виконання ГЗ 2.3 Припинення ГЗ 3. Загальні положення про договори (господарські договори) 3.1 Поняття та особливості господарського договору, його предмет та зміст 3.2 Форма договору та порядок його укладання 3.3 Види договорів Список літератури 1. Захист прав та інтересів господарюючих суб’єктів 1.1 Правові гарантії господарської діяльності Захист як суспільних, так і приватних інтересів забезпечується державою публічно-правовими засобами. Майнові гарантії підприємств та інших суб’єктів господарювання полягають в тому, що держава шляхом прийняття відповідного законодавства гарантує недоторканість їх майна та забезпечує захист прав власності. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Більшість спорів може бути передано на вирішення господарського суду без досудового врегулювання, оскільки у відповідності до статті 5 ГПК сторони в обов’язковому порядку вживають заходи досудового врегулювання тільки господарських спорів, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв’язку, договору, заснованому на державному замовленні, а також у випадках, якщо це прямо передбачено умовами договору між сторонами. Господарські зобов’язання 2.1 Поняття та види господарського зобов’язання Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т. ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, списати гроші, надати інформацію тощо) або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т. ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної виконання її обов’язку. Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов’язкові для сторін публічного зобов’язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін.