Захист прав суб’єктів інвестиційної діяльності - Автореферат

Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни грає інвестиційна діяльність, постійне вкладення коштів в економіку, у створення і модернізацію основних фондів усіх галузей господарства, їх технічне переозброєння, створення нової техніки і нових технологій. Інвестиційна діяльність для субєкта підприємництва може бути привабливою тільки у тому випадку, якщо він буде впевнений у можливості захисту своїх законних прав і інтересів у процесі здійснення інвестиційної діяльності. У даний час законодавство України про інвестиційну діяльність, що, зокрема, стосується захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, має прогалини, протиріччя, не містить механізму реалізації, вимагає істотного удосконалення. Захист прав і інтересів субєктів інвестиційної діяльності, передбачений не тільки українським законодавством, але і законодавством різних країн світу, а також міжнародними угодами, що свідчить про важливість і актуальність питання забезпечення прав і законних інтересів субєктів інвестиційного процесу. Необхідність удосконалення українського законодавства в області захисту прав і законних інтересів субєктів інвестиційної діяльності з урахуванням проблем, що виникають у процесі правозастосування і досвіду зарубіжних країн, обумовлює актуальність обраної теми дослідження.19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" під захистом інвестицій розуміється комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, що сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілей внесення інвестицій, ефективної діяльності обєктів інвестування і реінвестування, захисту законних прав і інтересів інвесторів, у тому числі права на одержання прибутку (доходу) від інвестицій. Таким чином, необхідно відзначити, що законодавство про інвестиційну діяльність передбачає термін "захист інвестицій" і дає його визначення, але не визначає термін "захист прав інвестора", а це не ідентичні поняття. У роботі проаналізований процес розвитку українського законодавства про інвестиційну діяльність, який можна поділити на кілька етапів: 1 етап - у 1991 році був прийнятий Закон України "Про економічну самостійність в Україні", що послужив поштовхом для прийняття ряду господарських нормативно-правових актів, таких, як Закони: "Про підприємництво", "Про господарчі товариства", "Про власність" і інші. 2 етап - 1992-1995 рр. У 1992-1993 роках для залучення іноземних інвестицій був прийнятий ряд законодавчих актів, що регулюють діяльність іноземних інвесторів в Україні, серед них можна виділити такі, як: Закон України "Про іноземні інвестиції", Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій", Закон України "Про іноземні інвестиції", прийнятий у 1992 році, надавав значні пільги підприємствам з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу. У грудні 2001 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін у деякі Закони України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обовязкових платежів)", у якому в черговий раз скасовуються пільги іноземним інвесторам, що зареєстрували інвестицію в період чинності Закону України "Про іноземні інвестиції" 1992 року.Аналіз законодавства України, що регулює інвестиційну діяльність, дозволяє зробити висновок, що поняття "субєкт інвестиційної діяльності" має потребу у корегуванні, тому що чинні норми права не цілком окреслюють коло субєктів інвестиційної діяльності, що значно звужує коло потенційних інвесторів. Тому у Закон України "Про інвестиційну діяльність" необхідно внести відповідні зміни, обґрунтовані у дисертації. Чинне законодавство України не визначає поняття "захист прав субєктів інвестиційної діяльності", а визначає термін "захист інвестицій". У законодавстві про інвестиційну діяльність чітко не виділені засоби захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, що негативно позначається на практиці правозастосування. Аналіз чинного українського законодавства показує, що непогодженість норм права, що встановлюють механізм реалізації кожного із засобів захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, перешкоджає їхньому практичному застосуванню, тому пропонуються правові норми, що передбачають порядок використання наданих законодавцем засобів захисту законних прав субєктів інвестиційної діяльності, яким необхідно доповнити Закон України "Про інвестиційну діяльність".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках викладені основні результати дисертаційного дослідження.

1. Аналіз законодавства України, що регулює інвестиційну діяльність, дозволяє зробити висновок, що поняття "субєкт інвестиційної діяльності" має потребу у корегуванні, тому що чинні норми права не цілком окреслюють коло субєктів інвестиційної діяльності, що значно звужує коло потенційних інвесторів. Тому у Закон України "Про інвестиційну діяльність" необхідно внести відповідні зміни, обґрунтовані у дисертації.

2. Чинне законодавство України не визначає поняття "захист прав субєктів інвестиційної діяльності", а визначає термін "захист інвестицій". У дисертації показано, що це не ідентичні поняття. Тому необхідно визначити законодавчо, що розуміється під захистом прав субєктів інвестиційної діяльності, таке визначення представлено у дисертаційній роботі.

3. У законодавстві про інвестиційну діяльність чітко не виділені засоби захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, що негативно позначається на практиці правозастосування. Тому автором сформульовані засоби захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, які необхідно відтворити у законодавстві.

4. Аналіз чинного українського законодавства показує, що непогодженість норм права, що встановлюють механізм реалізації кожного із засобів захисту прав субєктів інвестиційної діяльності, перешкоджає їхньому практичному застосуванню, тому пропонуються правові норми, що передбачають порядок використання наданих законодавцем засобів захисту законних прав субєктів інвестиційної діяльності, яким необхідно доповнити Закон України "Про інвестиційну діяльність".

5. Розвиток в Україні одержали спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку. Для рішення практичних проблем, що виникають у процесі реалізації даних режимів у законодавстві про СЕЗ і ТПР, необхідно визначити, що інвестор користується пільгами протягом усього терміну дії контракту між субєктом підприємництва і місцевим органом самоврядування навіть у випадку дострокової ліквідації СЕЗ чи ТПР чи зміни законодавства про СЕЗ чи ТПР.

6. Українське законодавство передбачає ряд заходів, спрямованих на усунення дискримінації вітчизняного інвестора, у частині наданих пільг в оподатковуванні й інших обовязкових платежах. Разом з цим деякі з законодавчо закріплених засобів захисту прав інвесторів спрямовані на захист прав і інтересів іноземних, а не вітчизняних інвесторів. Для усунення такої невиправданої дискримінації запропоновано передбачити реально, а не декларативно однаковий підхід до захисту прав і законних інтересів субєктів інвестиційної діяльності, як вітчизняних, так і іноземних, що буде сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.

На сьогоднішній день економіка України має потребу в припливі інвестицій, тому для залучення інвесторів держава повинна створити сприятливий інвестиційний клімат, забезпечити стабільність діючого законодавства, гарантувати інвесторам можливість реального захисту наданих їм по законодавству України прав. Тільки при здійсненні перелічених заходів можна сподіватися на можливість збільшення інвестиційного потоку в економіку української держави.

1. Стойка В. Развитие инвестиционного законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2001.- № 12.- С. 3-5.

2. Стойка В.М. Особенности развития законодательства об инвестиционной деятельности // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 2001.- № 1.- С. 225-228.

3. Стойка В.М. Правовые проблемы защиты прав инвесторов // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2002.- № 3.- С. 5-7.

4. Зельдина Е.Р., Стойка В.М. Проблемы защиты прав инвесторов в условиях специального режима инвестиционной деятельности // Економіка та право. - 2002.- № 1.- С. 72-76. (Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності збереження пільг у випадку дострокової ліквідації СЕЗ чи ТПР та при зміні законодавства про СЕЗ чи ТПР).

5. Стойка В.М. Страхування і порука як способи захисту прав інвесторів // Правничий часопис Донецького університету. - 2002.- № 1(7).- С. 36-39.

6. Стойка В.М. Совершенствование законодательства об инвестиционной деятельности // Тези виступів учасників Круглого столу. "Проблеми вдосконалення господарського законодавства України".- К.: АПРН України, ІЕПД НАН України. - 2001.- С. 131-134.